Займенники в анґлійській мові

Примітка: Зауважте, що у кількох з цих прикладів займенник me можна змінити займенником myself, так само, як і в укр. мові, напр.: This was created by myself. = Це було створено мною самим. Загалом, якщо в укр. мові ви можете вжити сам, самий, сама, то в анґл. мові можете там замість my вживати myself.

Примітка: Зауважте, що у кількох з цих прикладів займенник us можна змінити займенником ourselves, так само, як і в укр. мові, напр.: This was created by ourselves. = Це було створено нами (самими).

Примітка: Зауважте, що у кількох з цих прикладів займенник you можна змінити займенником yourselves, так само, як і в укр. мові, напр.: This was yourselves. = Це були ви (самі). Але також зауважте, що коли ви тут звертаєтесь до однієї особи, то тоді: This was yourself. = Це був (була) ти (сам, сама).

Примітка: Зверніть увагу, що замість анґл. my у тому ж самому значенні також часто вживається займенник mine, який вживається після іменника, який він описує. Ось порівняйте: This is my house. = This house is mine. Тут, якщо в другому реченні вжити my то звучання цілого речення вже не буде природним анґлійській мові, навіть попри те, що технічно речення є правильним. Дивіться також приклади нижче.

Примітка: Займенник mine у родовому відмінку, тобто of mine, найчастіше вживається, коли описують друзів, колег, товаришів та їм подібних, як показано у прикладах вище.

Примітка: Зверніть увагу, що замість our у тому ж самому значенні також часто вживається займенник ours, який кладеться не поруч з іменником, який він описує і за звичай вживається з неживими іменниками. Зрівняйте: This is our book. та This book is ours., але ви ніколи не почуєте: This mother is ours.

Примітка: Займенник ours у родовому відмінку, тобто of ours, найчастіше вживається, коли описують друзів, колег, товаришів та їм подібних, як показано у прикладах вище.

Примітка: Зверніть увагу, що коли your не вживається поруч з іменником, якого він стосується, то у тому ж самому значенні замість нього часто вживають yours. Зрівняйте: This is your house. Yours, is the house over there.

Як бачите, анґлійський займенник who має також форму whom. Попри те, що в сучасному анґломовному світі постійно ведуться активні дебати про те, де саме має вживатися форма who, а де має вживатися whom, формальна чи офіційна граматика каже, що who потрібно вживати там, де цей займенник виступає підметом (той, що виконує дію в реченні), а whom потрібно вживати там, де він виступає додатком, або об'єктом, над яким, або стосовно якого виконується дія, а також тоді, коли він стоїть після прийменника, тобто після таких слів, як for, to, at, ater, before, та їм подібних. Whom також не варто вживати у питальних реченнях, де прийменник є від нього від'єднаним і кладеться в кінці речення. Варто зазначити, що, як завжди у будь-якій мові, це правило є вельми гнучким. Для кращого розуміня аналізуйте подані нижче приклади.

Примітка: Аби краще збагнути, де вживати речення типу You like, whom?, спробуйте казати це речення, або прищуривши або розплющивши свої очі десь в три рази більше, ніж нормально.

Примітка: У анґлійській мові також є питальне слово what = який, яка, яке, які. Напр.: What car? = Яке авто? . Будь ласка, не плутайте їх значення.

Питальний займенник which має таке ж саме значення, як українські займенники, котрий, котра, котре, ... Займенник which має тільки цю одну форму, яка вживається у будь-якому роді, числі та відмінку, тобто на українську він перекладається словами: котрий, котра, котре, котрі, котрому, котрим, і так далі. Займенник which вживається там, де займенник котрий вживається в українській, тобто там, де йдеться про вибір з обмеженої кількості предметів. Напр.: I have three cups. Which one would you like? = Маю три горнятка. Котре (з них) ви б хотіли., тобто тут йдеться про вибір одного з трьох, а не вибір одного з будь-якої необмеженої кількості. Якщо ви хочете вказати на вибір з будь-якої необмеженої кількості, то тоді маєте вживати який, тобто what. Для прикладу: What cup would you like. вказує на вибір будь-якого горнятка на світі, а речення: Which cup would you like. вже вказує на вибір горнятка, але вже з обмеженої кількості горняток. Окрім питального займенника which, ще є також відносний займенник which.

Питальний займенник whose вказує на належність чи володіння кимось або чимось. Цей займенник вживається у питальних реченнях і завжди вказує на належність чогось чи когось чомусь чи комусь.

Вказівні займенники вживаються для позначення у реченні чогось особливого. Ці займенники можуть вказувати на предмети, як у просторі, так і в часі. Слова this і these є фактично одним і тим займенником, де these є множиною від this. Цей займенник вживається у будь-якому роді. Ми вживаємо цей займенник для позначення предметів, котрі розташовані біля нас, точнісінько так само, як в українській мові ми вживаємо займенники цей, ця, ці. Це стосується, як простору, так і часу. Наприклад: This is good. = Цей добрий., That was bad. = Той був поганий. У обидвох реченнях займенники вживаються у часі. У першому реченні ми вживаємо цей, бо він ближчий до нас в часовому понятті, а в другому реченні ми вживаємо той, бо він був, тобто в часовому понятті він від нас віддалений. Займенник this та these маює тільки одну форму, яка вживається у будь-якому відмінку, за винятком родового, де, як завжди в анґлійській мові, з займенником чи іменником вживається частка of (ов), яка вказує на родовий відмінок (тобто на походження, напр.: John of Zalissja = Джон з Залісся).

Займенники that та those вказують на предмети, котрі розташовані дальше або далеко від нас, як у просторі, так і у часі, так само, як в українській мові ми вживаємо займенники той, та, ті, тим, тими, тому, ... Слова that та those є одним і тим займенником, де those є множиною від that. Цей займенник можемо вживати для будь-якого роду. Займенник that вживається в однині, а займенник those у множині. Ці займенники мають однакову форму у всіх відмінках.

Слово such може бути займенником та прикметником. Коли це слово вживається само, то воно є займенником, а коли воно вживається для означення іменника, то тоді воно є прикметником. Наприклад: Such is not good. = Такий не добрий. (займенник), Such behaviour is not good. = Така поведінка не добра. (прикметник, який означує слово behaviour). Як займенник, це слово вживається значно рідше, ніж коли воно є прикметником.

Зверніть увагу, що neither має дві вимови: [naɪðə] та [niːðər], котрі мають однакове значення, а різниця між ними залежить тільки від того, хто як каже. Тут варто зазначити, що у американській анґлійській частіше, але далеко не завжди, вживається [niːðər], від'як у британській анґлійській активно вживаються обидві. Проте, варто пам'ятати, що [naɪðə] є більш шляхетною та формальною вимовою ніж [niːðər], і це стосується, як у британської, так і американської анґлійської. Займенники none та neither не мають множити і вживаються тільки в однині. Ці займенники дуже часто вживаються з часткою of [ов] і означають жодний з, жодна з,... Напр.: none of them = жодний з них, neither of you = жодна з вас. Ці слова завжди вказують на заперечення. Тому пам'ятайте, що присутність у реченні принаймні одного заперечення у анґлійській мові, робить ціле речення заперечним. Аналізуйте подані нижче приклади.

Українські займенники хтось та будь-хто в анґлійській мові мають чотири форми: somebody, someone, anybody та anyone. Займенники з префіксом some-, тобто somebody та someone, варто вживати у стверджувальних реченнях, і не вживати у заперечних. Займенники з префіксом any-, тобто anybody та anyone, варто вживати у заперечних реченнях, і не вживати у стверджувальних. У питальних реченнях можна вживати всі чотири форми. Але пробуйте відчувати, де яка форма найкраще пасує. Якщо не відчуваєте, то у питаннях радше вживайте any-. Форму any- варто також вживати у реченнях з if, напр.: If anyone could tell me. = Якби хтось міг мені сказати. Анґлійські неозначені займенники somebody, someone, anybody та anyone вживаються, коли йдеться про живих осіб, тобто точнісінько так само, як українські займенники хтось та будь-хто, але на відміну від українських займенників, вони мають тільки одну форму, яка вживається у всіх українських відмінках та родах. Ці займенники не мають множини. Пам'ятайте: anybody is, а НЕ: anybody are (тобто тільки однина і так само з дієсловами). Зверніть також увагу, що у заперечних реченнях дані анґлійські займенники дуже часто перекладаються на українську словом ніхто. Це відбувається тому, що присутність у анґлійському речення принаймні одного заперечення робить ціле речення заперечним. Кожний неозначений займенник можна покласти у присвійний відмінок додавши закінчення 's. Напр.: This is somebody's house. = Це чиясь хата. Нижче подаються приклади, котрі підтверджують вище подану теорію і показують шляхи вживання. Будь-ласка, аналізуйте. Чим більше аналізуватимете приклади, тим краще розумітимете мову.

Займенники something та anything вживаються, коли йдеться про неживі предмети та речі. Займенники з префіксом some-, тобто something, варто вживати у стверджувальних реченнях, і не вживати у заперечних. Займенники з префіксом any-, тобто anything, варто вживати у заперечних реченнях, і не вживати у стверджувальних. У питальних реченнях можна вживати будь-яку форму, але перевагу майже завжди надають any-. Ці займенники вживаються тільки в однині. Якщо вам потрібна множина, то вживайте просто форму any та some. Пам'ятайте: something is, а НЕ: something are (тобто тільки однина і так само з дієсловами).

Неозначені займенники nobody та no one вживаються, коли йдеться мова про живі особи, мають форму тільки однини і вживаються у заперечних та питально-заперечних реченнях. Пам'ятайте: nobody is, а НЕ: nobody are (тобто тільки однина і так само з дієсловами). Зверніть увагу, що речення з nobody та no one мають фактично стверджувальну форму (формулу). Тобто українське речення Тут нікого нема. буде анґлійською Nobody is here., а не Nobody is not here. . Це пояснюється тим, що на відміну від українського, у анґлійському реченні може бути тільки одне заперечення, яке робить все речення заперечним і саме тому вже відпадає необхідність вживати заперечну форму речення. Неозначені займенники nobody та no one є фактично тим самим, що not + anybody, або not + anyone, і практично завжди вживаються у заперечних (негативних) реченнях Дивіться приклади нижче. Кожний неозначений займенник можна покласти у присвійний відмінок додавши закінчення 's. Напр.: This is nobody's house. = Це нічия хата, або: This house is nobody's. = Ця хата нічия.

Неозначений займенник nothing вживаються, коли йдеться про неживі предмети та речі. Пам'ятайте: nothing is, а НЕ: nothing are.

Неозначені займенники everybody та everyone вживаються, коли йдеться мова про живих осіб і вживаються тільки в однині, навіть якщо йдеться про кілька осіб. Тобто: everybody is, а НЕ: everybody are, і так само з дієсловами, напр.: everybody does. Ці займенники часто перекладають на українську словом всі і це правильно, але вам варто звикати до значення кожний, кожна, бо це однина і тоді ви звикатимете правильно вживати ці займенники. Кожний неозначений займенник можна покласти у присвійний відмінок додавши закінчення 's. Напр.: This is everyone's house. = Ця хата всіх. (Ця хата належить всім).

Неозначений займенник everything вживається, коли йдеться про неживі предмети та речі і завжди вживається тільки в однині. Тобто: everything is, а НЕ: everything are, і так само з дієсловами, напр.: everything has, а НЕ have.

Анґлійський займенник there найчастіше вживається аби вказати на існування якогось предмету, тобто аби вказати що щось десь є, або щось десь відбувається. Попри те, що there означає там, цей займенник дуже часто не перекладається на українську взагалі, напр.: There is a book on the desk. = На столі є книжка. У цьому значенні займенник there дуже часто вживається у структурі there is, there are, і в цьому курсі є секція, яка дозволить вам добре зрозуміти вживання та значення цієї структури і де також є 78 речень, котрі дозволять вам добре закріпити розуміння цієї структури на практиці. Ось посилання на секцію: Структура there is... Ось посилання на перший урок секції, який пояснює теорію вживання цієї структури: Структура there is - Теорія вживання та утворення

Займенник it вживається, коли йдеться про неживі предмети та речі і у цьому значенні вживається, як порожній підмет. Це тому, що: анґлійське речення завжди має мати підмет. Якщо підмет не можуть знайти, то вживають it або there. Зверніть увагу, що it також вживається, як особовий займенник третьої особи однини, у значенні: він, вона, воно, коли йдеться про неживі предмети та не домашніх тварин. Більше читайте про це вище, на початку цієї сторінки. Наприклад речення: It is bad. може означати: Він (вона, воно) поганий., або може означати: Погано. (або Це погано.). Аби правильно зрозуміти таке речення, потрібно визначити, чи є тут слово bad прикметником, чи прислівником. Якщо це прикметник, тоді it вживається, як особовий займенник і переклад речення буде: Він (вона, воно) поганий. Якщо це прислівник, тоді it вживається, як порожній підмет і переклад речення буде: Погано. Ніколи не розчаровуйтесь, якщо у вас часто з цим виникатиме плутанина. З часом це буде розумітися набагато легше. Також тримайте в голові, що у цьому питанні плутанина часто виникає навіть у фахівців. Займенник it дуже часто можна змінити займенником this. Наприклад: It's crazy. = This is crazy. = Це божевільно. Якщо ви не зовсім добре почуваєте себе зі словом it, тоді краще вживаєте this. Будь ласка, ніколи не вимовляйте it, як іт, а завжди, як ит, бо іт означає їсти - eat.