Відмінювання дієслова
     zuhören


['tsu:hø:rən]  


слухати (когось)

[слабке дієслово]


Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

zuhören


Kannst du mir zuhören? = Можеш мене слухати? (Можеш слухати, що я кажу?)

Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

hören zu wir

   

Hören wir ihm zu. = Послухаймо його.

hören zu Sie

   

Hören Sie mir zu. = Слухайте мене.

höre zu (du)

   

Hör ihr aufmerksam zu. = Слухай її уважно.

hört zu ihr

   

Hört ihr ihnen zu. = Послухайте їх.

Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich höre zu


Ich höre dir zu. = Я тебе слухаю.

du hörst zu


Du hörst mir nie zu. = Ти мене ніколи не слухаєш.

er
sie
es
hört zu


Sie hört ihn nicht zu. = Вона його не слухає.

ihr hört zu


wir hören zu


Wir hören den Vögeln zu. = Ми слухаємо птахів.

Sie hören zu


sie hören zu


особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

ich hörte zu


Ich hörte dir nicht zu. = Я тебе не слухала.

du hörtest zu


Warum hörtest du ihm nicht zu? = Чому ти його не слухав?

er
sie
es
hörte zu


ihr hörtet zu


wir hörten zu


Sie hörten zu


sie hörten zu


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich werde zuhören


du wirst zuhören


er
sie
es
wird zuhören


ihr werdet zuhören


wir werden zuhören


Sie werden zuhören


sie werden zuhören


Доконані часи
Perfect
(тобто, дія вже завершена)

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfect

Ці речення вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису загальних дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben. З цими обома дієсловами, для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час, через те, що так простіше казати (напр.: Я була.=Ich war.).

ich habe zugehört


Ich habe ihm nur mit einem halben Ohr zugehört. = Я його послухала тільки на пів вуха. (тобто слухала тільки частково)

du hast zugehört


Hast du ihr nicht zugehört? = Ти її не слухав?

er
sie
es
hat zugehört


Er hat gut zugehört. = Він добре слухав.

ihr habt zugehört


wir haben zugehört


Sie haben zugehört


sie haben zugehört


Die Kinder haben ihr die ganze Zeit gut zugehört. = Діти весь час її добре слухали.

особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка була завершилась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому (напр.: Коли він прийшов, я вже це (була) зробила.).

ich hatte zugehört


du hattest zugehört


er
sie
es
hatte zugehört


ihr hattet zugehört


wir hatten zugehört


Sie hatten zugehört


sie hatten zugehört


особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich werde zugehört haben


du wirst zugehört haben


er
sie
es
wird zugehört haben


ihr werdet zugehört haben


wir werden zugehört haben


Sie werden zugehört haben


sie werden zugehört haben


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї групи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, а може й не бути (напр.: Я би йшла. = Ich würde gehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich würde zuhören

du würdest zuhören

er
sie
es
würde zuhören

ihr würdet zuhören

wir würden zuhören

Sie würden zuhören

sie würden zuhören

особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich würde zugehört haben

du würdest zugehört haben

er
sie
es
würde zugehört haben

ihr würdet zugehört haben

wir würden zugehört haben

Sie würden zugehört haben

sie würden zugehört haben

Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця група речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи нележить переша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. В укр. мові подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich hörte zu

du hörtest zu

er
sie
es
hörte zu

ihr hörtet zu

wir hörten zu

Sie hörten zu

sie hörten zu

особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich hätte zugehört

du hättest zugehört

er
sie
es
hätte zugehört

ihr hättet zugehört

wir hätten zugehört

Sie hätten zugehört

sie hätten zugehört

Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї групи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах. у інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Взяти 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich höre zu


du hörest zu


er
sie
es
höre zu


ihr höret zu


wir hören zu


Sie hören zu


sie hören zu


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich habe zugehört


du habest zugehört


er
sie
es
habe zugehört


ihr habet zugehört


wir haben zugehört


Sie haben zugehört


sie haben zugehört


особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich werde zuhören

du werdest zuhören

er
sie
es
werde zuhören

ihr werdet zuhören

wir werden zuhören

Sie werden zuhören

sie werden zuhören

особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich werde zugehört haben

du werdest zugehört haben

er
sie
es
werde zugehört haben

ihr werdet zugehört haben

wir werden zugehört haben

Sie werden zugehört haben

sie werden zugehört haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Його зроблено. - тут дію (зроблено) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привезли, принесли, відчинили, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, котрі мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидвоє на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Приклади Vorgangspassiv:
Dem Sänger wurde zugehört. = Співака слухали., Dem Sänger wird zugehört. = Співака слухають., Dem Sänger wird zugehört werden. = Співака слухатимуть., Dem Sänger ist zugehört worden. = Співака (вже) слухали (послухали)., Dem Sänger war zugehört worden. = Співака (тоді) були послухали.

Приклади Zustandspassiv:

Неозначена форма - Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

zuhören


Kannst du mir zuhören? = Можеш мене слухати? (Можеш слухати, що я кажу?)

Наказова форма - Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

hören zu wir

   

Hören wir ihm zu. = Послухаймо його.

hören zu Sie

   

Hören Sie mir zu. = Слухайте мене.

höre zu (du)

   

Hör ihr aufmerksam zu. = Слухай її уважно.

hört zu ihr

   

Hört ihr ihnen zu. = Послухайте їх.

Прості часи (прості речення) - Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Теперішній час
Präsens

Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Майбутній час
Futur I

ich höre zu


Ich höre dir zu. = Я тебе слухаю.

hörte zu


Ich hörte dir nicht zu. = Я тебе не слухала.

werde zuhören


du hörst zu


Du hörst mir nie zu. = Ти мене ніколи не слухаєш.

hörtest zu


Warum hörtest du ihm nicht zu? = Чому ти його не слухав?

wirst zuhören


er
sie
es
hört zu


Sie hört ihn nicht zu. = Вона його не слухає.

hörte zu


wird zuhören


ihr hört zu


hörtet zu


werdet zuhören


wir hören zu


Wir hören den Vögeln zu. = Ми слухаємо птахів.

hörten zu


werden zuhören


Sie hören zu


hörten zu


werden zuhören


sie hören zu


hörten zu


werden zuhören


Доконані (завершені) часи - Perfect

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній - Perfect

Ці речення вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису загальних дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben. З цими обома дієсловами, для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час, через те, що так простіше казати (напр.: Я була.=Ich war.).

Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка була завершилась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому (напр.: Коли він прийшов, я вже це (була) зробила.).

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich habe zugehört


Ich habe ihm nur mit einem halben Ohr zugehört. = Я його послухала тільки на пів вуха. (тобто слухала тільки частково)

hatte zugehört


werde zugehört haben


du hast zugehört


Hast du ihr nicht zugehört? = Ти її не слухав?

hattest zugehört


wirst zugehört haben


er
sie
es
hat zugehört


Er hat gut zugehört. = Він добре слухав.

hatte zugehört


wird zugehört haben


ihr habt zugehört


hattet zugehört


werdet zugehört haben


wir haben zugehört


hatten zugehört


werden zugehört haben


Sie haben zugehört


hatten zugehört


werden zugehört haben


sie haben zugehört


Die Kinder haben ihr die ganze Zeit gut zugehört. = Діти весь час її добре слухали.

hatten zugehört


werden zugehört haben


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)

Речення цієї групи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, а може й не бути (напр.: Я би йшла. = Ich würde gehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)

ich würde zuhören

würde zugehört haben

du würdest zuhören

würdest zugehört haben

er
sie
es
würde zuhören

würde zugehört haben

ihr würdet zuhören

würdet zugehört haben

wir würden zuhören

würden zugehört haben

Sie würden zuhören

würden zugehört haben

sie würden zuhören

würden zugehört haben

Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця група речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи нележить переша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. В укр. мові подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich hörte zu

hätte zugehört

du hörtest zu

hättest zugehört

er
sie
es
hörte zu

hätte zugehört

ihr hörtet zu

hättet zugehört

wir hörten zu

hätten zugehört

Sie hörten zu

hätten zugehört

sie hörten zu

hätten zugehört

Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї групи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах. у інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Взяти 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich höre zu


habe zugehört


werde zuhören

werde zugehört haben

du hörest zu


habest zugehört


werdest zuhören

werdest zugehört haben

er
sie
es
höre zu


habe zugehört


werde zuhören

werde zugehört haben

ihr höret zu


habet zugehört


werdet zuhören

werdet zugehört haben

wir hören zu


haben zugehört


werden zuhören

werden zugehört haben

Sie hören zu


haben zugehört


werden zuhören

werden zugehört haben

sie hören zu


haben zugehört


werden zuhören

werden zugehört haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Його зроблено. - тут дію (зроблено) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привезли, принесли, відчинили, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, котрі мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидвоє на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Приклади Vorgangspassiv:
Dem Sänger wurde zugehört. = Співака слухали., Dem Sänger wird zugehört. = Співака слухають., Dem Sänger wird zugehört werden. = Співака слухатимуть., Dem Sänger ist zugehört worden. = Співака (вже) слухали (послухали)., Dem Sänger war zugehört worden. = Співака (тоді) були послухали.

Приклади Zustandspassiv:


вживання:

zuhören + Dativ або hören + Dativ + zu слухати (когось, щось, чогось)
Також дивіться: anhören, aufhören, hören




was sagen die Leute ...

... die sagen einfach nichts.

   ... und was würden Sie dazu sagen: