Відмінювання дієслова
     zusprechen

zusprechen

  


[сильне дієслово]


Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

zusprechen


Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

sprechen wir zu

   

sprechen Sie zu

   

sprich zu

   

sprecht ihr zu

   

Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich spreche zu


du sprichst zu


er
sie
es
spricht zu


ihr sprecht zu


wir sprechen zu


Sie sprechen zu


sie sprechen zu


особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

ich sprach zu


du sprachst zu


er
sie
es
sprach zu


ihr spracht zu


wir sprachen zu


Sie sprachen zu


sie sprachen zu


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich werde zusprechen


du wirst zusprechen


er
sie
es
wird zusprechen


ihr werdet zusprechen


wir werden zusprechen


Sie werden zusprechen


sie werden zusprechen


Доконані часи
Perfect
(тобто, дія вже завершена)

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfect

Ці речення вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису загальних дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

ich habe zugesprochen


du hast zugesprochen


er
sie
es
hat zugesprochen


ihr habt zugesprochen


wir haben zugesprochen


Sie haben zugesprochen


sie haben zugesprochen


особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка була завершилась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому (напр.: Коли він прийшов, я вже це (була) зробила.).

ich hatte zugesprochen


du hattest zugesprochen


er
sie
es
hatte zugesprochen


ihr hattet zugesprochen


wir hatten zugesprochen


Sie hatten zugesprochen


sie hatten zugesprochen


особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich werde zugesprochen haben


du wirst zugesprochen haben


er
sie
es
wird zugesprochen haben


ihr werdet zugesprochen haben


wir werden zugesprochen haben


Sie werden zugesprochen haben


sie werden zugesprochen haben


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї групи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, а може й не бути (напр.: Я би йшла. = Ich würde gehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich würde zusprechen

du würdest zusprechen

er
sie
es
würde zusprechen

ihr würdet zusprechen

wir würden zusprechen

Sie würden zusprechen

sie würden zusprechen

особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich würde zugesprochen haben

du würdest zugesprochen haben

er
sie
es
würde zugesprochen haben

ihr würdet zugesprochen haben

wir würden zugesprochen haben

Sie würden zugesprochen haben

sie würden zugesprochen haben

Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця група речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи нележить переша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. В укр. мові подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich spräche zu

du sprächest zu

er
sie
es
spräche zu

ihr sprächet zu

wir sprächen zu

Sie sprächen zu

sie sprächen zu

особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich hätte zugesprochen

du hättest zugesprochen

er
sie
es
hätte zugesprochen

ihr hättet zugesprochen

wir hätten zugesprochen

Sie hätten zugesprochen

sie hätten zugesprochen

Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї групи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах. у інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Взяти 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich spreche zu


du sprechest zu


er
sie
es
spreche zu


ihr sprechet zu


wir sprechen zu


Sie sprechen zu


sie sprechen zu


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich habe zugesprochen


du habest zugesprochen


er
sie
es
habe zugesprochen


ihr habet zugesprochen


wir haben zugesprochen


Sie haben zugesprochen


sie haben zugesprochen


особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich werde zusprechen

du werdest zusprechen

er
sie
es
werde zusprechen

ihr werdet zusprechen

wir werden zusprechen

Sie werden zusprechen

sie werden zusprechen

особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich werde zugesprochen haben

du werdest zugesprochen haben

er
sie
es
werde zugesprochen haben

ihr werdet zugesprochen haben

wir werden zugesprochen haben

Sie werden zugesprochen haben

sie werden zugesprochen haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Його зроблено. - тут дію (зроблено) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привезли, принесли, відчинили, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, котрі мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидвоє на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Неозначена форма - Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

zusprechen

Наказова форма - Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

sprechen wir zu

   

sprechen Sie zu

   

sprich zu

   

sprecht ihr zu

   

Прості часи (прості речення) - Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Теперішній час
Präsens

Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Майбутній час
Futur I

ich spreche zu


sprach zu


werde zusprechen


du sprichst zu


sprachst zu


wirst zusprechen


er
sie
es
spricht zu


sprach zu


wird zusprechen


ihr sprecht zu


spracht zu


werdet zusprechen


wir sprechen zu


sprachen zu


werden zusprechen


Sie sprechen zu


sprachen zu


werden zusprechen


sie sprechen zu


sprachen zu


werden zusprechen


Доконані (завершені) часи - Perfect

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній - Perfect

Ці речення вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису загальних дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка була завершилась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому (напр.: Коли він прийшов, я вже це (була) зробила.).

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich habe zugesprochen


hatte zugesprochen


werde zugesprochen haben


du hast zugesprochen


hattest zugesprochen


wirst zugesprochen haben


er
sie
es
hat zugesprochen


hatte zugesprochen


wird zugesprochen haben


ihr habt zugesprochen


hattet zugesprochen


werdet zugesprochen haben


wir haben zugesprochen


hatten zugesprochen


werden zugesprochen haben


Sie haben zugesprochen


hatten zugesprochen


werden zugesprochen haben


sie haben zugesprochen


hatten zugesprochen


werden zugesprochen haben


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)

Речення цієї групи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, а може й не бути (напр.: Я би йшла. = Ich würde gehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)

ich würde zusprechen

würde zugesprochen haben

du würdest zusprechen

würdest zugesprochen haben

er
sie
es
würde zusprechen

würde zugesprochen haben

ihr würdet zusprechen

würdet zugesprochen haben

wir würden zusprechen

würden zugesprochen haben

Sie würden zusprechen

würden zugesprochen haben

sie würden zusprechen

würden zugesprochen haben

Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця група речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи нележить переша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. В укр. мові подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich spräche zu

hätte zugesprochen

du sprächest zu

hättest zugesprochen

er
sie
es
spräche zu

hätte zugesprochen

ihr sprächet zu

hättet zugesprochen

wir sprächen zu

hätten zugesprochen

Sie sprächen zu

hätten zugesprochen

sie sprächen zu

hätten zugesprochen

Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї групи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах. у інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Взяти 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich spreche zu


habe zugesprochen


werde zusprechen

werde zugesprochen haben

du sprechest zu


habest zugesprochen


werdest zusprechen

werdest zugesprochen haben

er
sie
es
spreche zu


habe zugesprochen


werde zusprechen

werde zugesprochen haben

ihr sprechet zu


habet zugesprochen


werdet zusprechen

werdet zugesprochen haben

wir sprechen zu


haben zugesprochen


werden zusprechen

werden zugesprochen haben

Sie sprechen zu


haben zugesprochen


werden zusprechen

werden zugesprochen haben

sie sprechen zu


haben zugesprochen


werden zusprechen

werden zugesprochen haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Його зроблено. - тут дію (зроблено) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привезли, принесли, відчинили, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, котрі мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидвоє на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)







Формат 2 (без таблиці)Формат 2
(без таблиці)


was sagen die Leute ...

... die sagen einfach nichts.

   ... und was würden Sie dazu sagen: