Дієслово verhören ()

Відмінювання дієслова
verhören
verhören


  


[слабке дієслово]

   

Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

verhören


Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

verhören wir (ми)


verhören Sie (Ви)


verhöre (ти)


verhört ihr (ви)


Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich
я

verhöre


du
ти

verhörst


er
sie
es
він
вона
воно

verhört


ihr
ви

verhört


wir
ми

verhören


Sie
sie
Ви
вони

verhören


особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

ich
я

verhörte


du
ти

verhörtest


er
sie
es
він
вона
воно

verhörte


ihr
ви

verhörtet


wir
ми

verhörten


Sie
sie
Ви
вони

verhörten


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich
я

werde verhören


du
ти

wirst verhören


er
sie
es
він
вона
воно

wird verhören


ihr
ви

werdet verhören


wir
ми

werden verhören


Sie
sie
Ви
вони

werden verhören


Доконані часи
Perfekt

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

ich
я

habe verhört


du
ти

hast verhört


er
sie
es
він
вона
воно

hat verhört


ihr
ви

habt verhört


wir
ми

haben verhört


Sie
sie
Ви
вони

haben verhört


особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

ich
я

hatte verhört


du
ти

hattest verhört


er
sie
es
він
вона
воно

hatte verhört


ihr
ви

hattet verhört


wir
ми

hatten verhört


Sie
sie
Ви
вони

hatten verhört


особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich
я

werde verhört haben


du
ти

wirst verhört haben


er
sie
es
він
вона
воно

wird verhört haben


ihr
ви

werdet verhört haben


wir
ми

werden verhört haben


Sie
sie
Ви
вони

werden verhört haben


Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich
я

verhöre


du
ти

verhörest


er
sie
es
він
вона
воно

verhöre


ihr
ви

verhöret


wir
ми

verhören


Sie
sie
Ви
вони

verhören


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich
я

habe verhört


du
ти

habest verhört


er
sie
es
він
вона
воно

habe verhört


ihr
ви

habet verhört


wir
ми

haben verhört


Sie
sie
Ви
вони

haben verhört


особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich
я

werde verhören


du
ти

werdest verhören


er
sie
es
він
вона
воно

werde verhören


ihr
ви

werdet verhören


wir
ми

werden verhören


Sie
sie
Ви
вони

werden verhören


особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

werde verhört haben


du
ти

werdest verhört haben


er
sie
es
він
вона
воно

werde verhört haben


ihr
ви

werdet verhört haben


wir
ми

werden verhört haben


Sie
sie
Ви
вони

werden verhört haben


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich
я

verhörte


du
ти

verhörtest


er
sie
es
він
вона
воно

verhörte


ihr
ви

verhörtet


wir
ми

verhörten


Sie
sie
Ви
вони

verhörten


особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

hätte verhört


du
ти

hättest verhört


er
sie
es
він
вона
воно

hätte verhört


ihr
ви

hättet verhört


wir
ми

hätten verhört


Sie
sie
Ви
вони

hätten verhört


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich
я

würde verhören


du
ти

würdest verhören


er
sie
es
він
вона
воно

würde verhören


ihr
ви

würdet verhören


wir
ми

würden verhören


Sie
sie
Ви
вони

würden verhören


особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich
я

würde verhört


du
ти

würdest verhört


er
sie
es
він
вона
воно

würde verhört


ihr
ви

würdet verhört


wir
ми

würden verhört


Sie
sie
Ви
вони

würden verhört



Прості часи (прості речення)

Indikativ


Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Теперішній час
Präsens

Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

Майбутній час
Futur I

ich
я

verhöre


verhörte


werde verhören


du
ти

verhörst


verhörtest


wirst verhören


er
sie
es
він
вона
воно

verhört


verhörte


wird verhören


ihr
ви

verhört


verhörtet


werdet verhören


wir
ми

verhören


verhörten


werden verhören


Sie
sie
Ви
вони

verhören


verhörten


werden verhören


Доконані (завершені) часи - Perfekt


Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній - Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich
я

habe verhört


hatte verhört


werde verhört haben


du
ти

hast verhört


hattest verhört


wirst verhört haben


er
sie
es
він
вона
воно

hat verhört


hatte verhört


wird verhört haben


ihr
ви

habt verhört


hattet verhört


werdet verhört haben


wir
ми

haben verhört


hatten verhört


werden verhört haben


Sie
sie
Ви
вони

haben verhört


hatten verhört


werden verhört haben


Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

verhöre


habe verhört


werde verhören


werde verhört haben


du
ти

verhörest


habest verhört


werdest verhören


werdest verhört haben


er
sie
es
він
вона
воно

verhöre


habe verhört


werde verhören


werde verhört haben


ihr
ви

verhöret


habet verhört


werdet verhören


werdet verhört haben


wir
ми

verhören


haben verhört


werden verhören


werden verhört haben


Sie
sie
Ви
вони

verhören


haben verhört


werden verhören


werden verhört haben


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II


Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

verhörte


hätte verhört


du
ти

verhörtest


hättest verhört


er
sie
es
він
вона
воно

verhörte


hätte verhört


ihr
ви

verhörtet


hättet verhört


wir
ми

verhörten


hätten verhört


Sie
sie
Ви
вони

verhörten


hätten verhört


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)


Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)

ich
я

würde verhören


würde verhört haben


du
ти

würdest verhören


würdest verhört haben


er
sie
es
він
вона
воно

würde verhören


würde verhört haben


ihr
ви

würdet verhören


würdet verhört haben


wir
ми

würden verhören


würden verhört haben


Sie
sie
Ви
вони

würden verhören


würden verhört haben


Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Траву косять. - тут дію (косять) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привозили, відчиняли, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, які мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидва на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Приклади Vorgangspassiv:
Приклади Zustandspassiv:





Формат 2 (без таблиці)Формат 2
(без таблиці)


Und was sagen die Leute hier? :

gar nichts

   ... und was würden Sie dazu sagen: