Всі форми дієслова
     delegieren


  


[слабке дієслово]


Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

delegieren


Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

особа  
wir

delegieren

   

Sie

delegieren

   

du

delegiere

   

ihr

delegiert

   

Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich delegiere


du delegierst


er
sie
es
delegiert


ihr delegiert


wir delegieren


Sie delegieren


sie delegieren


особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

ich delegierte


du delegiertest


er
sie
es
delegierte


ihr delegiertet


wir delegierten


Sie delegierten


sie delegierten


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich werde delegieren


du wirst delegieren


er
sie
es
wird delegieren


ihr werdet delegieren


wir werden delegieren


Sie werden delegieren


sie werden delegieren


Доконані часи
Perfect
(тобто, дія вже завершена)

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfect

Ці речення вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису загальних дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben. З цими обома дієсловами, для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час, через те, що так простіше казати (напр.: Я була.=Ich war.).

ich habe delegiert


du hast delegiert


er
sie
es
hat delegiert


ihr habt delegiert


wir haben delegiert


Sie haben delegiert


sie haben delegiert


особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка була завершилась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому (напр.: Коли він прийшов, я вже це (була) зробила.).

ich hatte delegiert


du hattest delegiert


er
sie
es
hatte delegiert


ihr hattet delegiert


wir hatten delegiert


Sie hatten delegiert


sie hatten delegiert


особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich werde delegiert haben


du wirst delegiert haben


er
sie
es
wird delegiert haben


ihr werdet delegiert haben


wir werden delegiert haben


Sie werden delegiert haben


sie werden delegiert haben


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї групи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, а може й не бути (напр.: Я би йшла. = Ich würde gehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich würde delegieren

du würdest delegieren

er
sie
es
würde delegieren

ihr würdet delegieren

wir würden delegieren

Sie würden delegieren

sie würden delegieren

особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich würde delegiert haben

du würdest delegiert haben

er
sie
es
würde delegiert haben

ihr würdet delegiert haben

wir würden delegiert haben

Sie würden delegiert haben

sie würden delegiert haben

Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця група речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи нележить переша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. В укр. мові подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich delegierte

du delegiertest

er
sie
es
delegierte

ihr delegiertet

wir delegierten

Sie delegierten

sie delegierten

особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich hätte delegiert

du hättest delegiert

er
sie
es
hätte delegiert

ihr hättet delegiert

wir hätten delegiert

Sie hätten delegiert

sie hätten delegiert

Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї групи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах. у інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Взяти 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich delegiere


du delegierest


er
sie
es
delegiere


ihr delegieret


wir delegieren


Sie delegieren


sie delegieren


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich habe delegiert


du habest delegiert


er
sie
es
habe delegiert


ihr habet delegiert


wir haben delegiert


Sie haben delegiert


sie haben delegiert


особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich werde delegieren

du werdest delegieren

er
sie
es
werde delegieren

ihr werdet delegieren

wir werden delegieren

Sie werden delegieren

sie werden delegieren

особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich werde delegiert haben

du werdest delegiert haben

er
sie
es
werde delegiert haben

ihr werdet delegiert haben

wir werden delegiert haben

Sie werden delegiert haben

sie werden delegiert haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Його зроблено. - тут дію (зроблено) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привезли, принесли, відчинили, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, котрі мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидвоє на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Неозначена форма - Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

delegieren


особа Наказова форма - Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

wir

delegieren

   

Sie

delegieren

   

du

delegiere

   

ihr

delegiert

   

Прості часи (прості речення) - Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Теперішній час
Präsens

Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Майбутній час
Futur I

ich delegiere


delegierte


werde delegieren


du delegierst


delegiertest


wirst delegieren


er
sie
es
delegiert


delegierte


wird delegieren


ihr delegiert


delegiertet


werdet delegieren


wir delegieren


delegierten


werden delegieren


Sie delegieren


delegierten


werden delegieren


sie delegieren


delegierten


werden delegieren


Доконані (завершені) часи - Perfect

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній - Perfect

Ці речення вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису загальних дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben. З цими обома дієсловами, для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час, через те, що так простіше казати (напр.: Я була.=Ich war.).

Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка була завершилась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому (напр.: Коли він прийшов, я вже це (була) зробила.).

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich habe delegiert


hatte delegiert


werde delegiert haben


du hast delegiert


hattest delegiert


wirst delegiert haben


er
sie
es
hat delegiert


hatte delegiert


wird delegiert haben


ihr habt delegiert


hattet delegiert


werdet delegiert haben


wir haben delegiert


hatten delegiert


werden delegiert haben


Sie haben delegiert


hatten delegiert


werden delegiert haben


sie haben delegiert


hatten delegiert


werden delegiert haben


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)

Речення цієї групи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, а може й не бути (напр.: Я би йшла. = Ich würde gehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)

ich würde delegieren

würde delegiert haben

du würdest delegieren

würdest delegiert haben

er
sie
es
würde delegieren

würde delegiert haben

ihr würdet delegieren

würdet delegiert haben

wir würden delegieren

würden delegiert haben

Sie würden delegieren

würden delegiert haben

sie würden delegieren

würden delegiert haben

Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця група речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи нележить переша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. В укр. мові подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich delegierte

hätte delegiert

du delegiertest

hättest delegiert

er
sie
es
delegierte

hätte delegiert

ihr delegiertet

hättet delegiert

wir delegierten

hätten delegiert

Sie delegierten

hätten delegiert

sie delegierten

hätten delegiert

Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї групи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах. у інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Взяти 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich delegiere


habe delegiert


werde delegieren

werde delegiert haben

du delegierest


habest delegiert


werdest delegieren

werdest delegiert haben

er
sie
es
delegiere


habe delegiert


werde delegieren

werde delegiert haben

ihr delegieret


habet delegiert


werdet delegieren

werdet delegiert haben

wir delegieren


haben delegiert


werden delegieren

werden delegiert haben

Sie delegieren


haben delegiert


werden delegieren

werden delegiert haben

sie delegieren


haben delegiert


werden delegieren

werden delegiert haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Його зроблено. - тут дію (зроблено) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привезли, принесли, відчинили, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, котрі мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидвоє на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)









was sagen die Leute ...

... die sagen einfach nichts.

   ... und was würden Sie dazu sagen: