Дієслово delegieren ()

Відмінювання дієслова
delegieren
delegieren


  


[слабке дієслово]

   

Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

delegieren


Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

delegieren wir (ми)


delegieren Sie (Ви)


delegiere (ти)


delegiert ihr (ви)


Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich
я

delegiere


du
ти

delegierst


er
sie
es
він
вона
воно

delegiert


ihr
ви

delegiert


wir
ми

delegieren


Sie
sie
Ви
вони

delegieren


особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

ich
я

delegierte


du
ти

delegiertest


er
sie
es
він
вона
воно

delegierte


ihr
ви

delegiertet


wir
ми

delegierten


Sie
sie
Ви
вони

delegierten


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich
я

werde delegieren


du
ти

wirst delegieren


er
sie
es
він
вона
воно

wird delegieren


ihr
ви

werdet delegieren


wir
ми

werden delegieren


Sie
sie
Ви
вони

werden delegieren


Доконані часи
Perfekt

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

ich
я

habe delegiert


du
ти

hast delegiert


er
sie
es
він
вона
воно

hat delegiert


ihr
ви

habt delegiert


wir
ми

haben delegiert


Sie
sie
Ви
вони

haben delegiert


особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

ich
я

hatte delegiert


du
ти

hattest delegiert


er
sie
es
він
вона
воно

hatte delegiert


ihr
ви

hattet delegiert


wir
ми

hatten delegiert


Sie
sie
Ви
вони

hatten delegiert


особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich
я

werde delegiert haben


du
ти

wirst delegiert haben


er
sie
es
він
вона
воно

wird delegiert haben


ihr
ви

werdet delegiert haben


wir
ми

werden delegiert haben


Sie
sie
Ви
вони

werden delegiert haben


Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich
я

delegiere


du
ти

delegierest


er
sie
es
він
вона
воно

delegiere


ihr
ви

delegieret


wir
ми

delegieren


Sie
sie
Ви
вони

delegieren


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich
я

habe delegiert


du
ти

habest delegiert


er
sie
es
він
вона
воно

habe delegiert


ihr
ви

habet delegiert


wir
ми

haben delegiert


Sie
sie
Ви
вони

haben delegiert


особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich
я

werde delegieren


du
ти

werdest delegieren


er
sie
es
він
вона
воно

werde delegieren


ihr
ви

werdet delegieren


wir
ми

werden delegieren


Sie
sie
Ви
вони

werden delegieren


особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

werde delegiert haben


du
ти

werdest delegiert haben


er
sie
es
він
вона
воно

werde delegiert haben


ihr
ви

werdet delegiert haben


wir
ми

werden delegiert haben


Sie
sie
Ви
вони

werden delegiert haben


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich
я

delegierte


du
ти

delegiertest


er
sie
es
він
вона
воно

delegierte


ihr
ви

delegiertet


wir
ми

delegierten


Sie
sie
Ви
вони

delegierten


особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

hätte delegiert


du
ти

hättest delegiert


er
sie
es
він
вона
воно

hätte delegiert


ihr
ви

hättet delegiert


wir
ми

hätten delegiert


Sie
sie
Ви
вони

hätten delegiert


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich
я

würde delegieren


du
ти

würdest delegieren


er
sie
es
він
вона
воно

würde delegieren


ihr
ви

würdet delegieren


wir
ми

würden delegieren


Sie
sie
Ви
вони

würden delegieren


особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich
я

würde delegiert


du
ти

würdest delegiert


er
sie
es
він
вона
воно

würde delegiert


ihr
ви

würdet delegiert


wir
ми

würden delegiert


Sie
sie
Ви
вони

würden delegiert



Прості часи (прості речення)

Indikativ


Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Теперішній час
Präsens

Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

Майбутній час
Futur I

ich
я

delegiere


delegierte


werde delegieren


du
ти

delegierst


delegiertest


wirst delegieren


er
sie
es
він
вона
воно

delegiert


delegierte


wird delegieren


ihr
ви

delegiert


delegiertet


werdet delegieren


wir
ми

delegieren


delegierten


werden delegieren


Sie
sie
Ви
вони

delegieren


delegierten


werden delegieren


Доконані (завершені) часи - Perfekt


Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній - Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich
я

habe delegiert


hatte delegiert


werde delegiert haben


du
ти

hast delegiert


hattest delegiert


wirst delegiert haben


er
sie
es
він
вона
воно

hat delegiert


hatte delegiert


wird delegiert haben


ihr
ви

habt delegiert


hattet delegiert


werdet delegiert haben


wir
ми

haben delegiert


hatten delegiert


werden delegiert haben


Sie
sie
Ви
вони

haben delegiert


hatten delegiert


werden delegiert haben


Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

delegiere


habe delegiert


werde delegieren


werde delegiert haben


du
ти

delegierest


habest delegiert


werdest delegieren


werdest delegiert haben


er
sie
es
він
вона
воно

delegiere


habe delegiert


werde delegieren


werde delegiert haben


ihr
ви

delegieret


habet delegiert


werdet delegieren


werdet delegiert haben


wir
ми

delegieren


haben delegiert


werden delegieren


werden delegiert haben


Sie
sie
Ви
вони

delegieren


haben delegiert


werden delegieren


werden delegiert haben


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II


Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

delegierte


hätte delegiert


du
ти

delegiertest


hättest delegiert


er
sie
es
він
вона
воно

delegierte


hätte delegiert


ihr
ви

delegiertet


hättet delegiert


wir
ми

delegierten


hätten delegiert


Sie
sie
Ви
вони

delegierten


hätten delegiert


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)


Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)

ich
я

würde delegieren


würde delegiert haben


du
ти

würdest delegieren


würdest delegiert haben


er
sie
es
він
вона
воно

würde delegieren


würde delegiert haben


ihr
ви

würdet delegieren


würdet delegiert haben


wir
ми

würden delegieren


würden delegiert haben


Sie
sie
Ви
вони

würden delegieren


würden delegiert haben


Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Траву косять. - тут дію (косять) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привозили, відчиняли, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, які мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидва на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Приклади Vorgangspassiv:
Приклади Zustandspassiv:





Формат 2 (без таблиці)Формат 2
(без таблиці)


Und was sagen die Leute hier? :

gar nichts

   ... und was würden Sie dazu sagen: