Дієслово aufrechnen ()

пошук дієслова:


Відмінювання дієслова
aufrechnen
aufrechnen


  


[слабке дієслово]

   

Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

aufrechnen

Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

rechnen wir auf (ми)

rechnen Sie auf (Ви)

rechne auf (ти)

rechnet ihr auf (ви)

Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.
особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich
я

rechne auf
du
ти

rechnest auf
er
sie
es
він
вона
воно

rechnet auf
ihr
ви

rechnet auf
wir
ми

rechnen auf
Sie
sie
Ви
вони

rechnen auf
особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt
ich
я

rechnete auf
du
ти

rechnetest auf
er
sie
es
він
вона
воно

rechnete auf
ihr
ви

rechnetet auf
wir
ми

rechneten auf
Sie
sie
Ви
вони

rechneten auf
особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich
я

werde aufrechnen
du
ти

wirst aufrechnen
er
sie
es
він
вона
воно

wird aufrechnen
ihr
ви

werdet aufrechnen
wir
ми

werden aufrechnen
Sie
sie
Ви
вони

werden aufrechnen

Доконані часи
Perfekt

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.
особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).
ich
я

habe aufgerechnet
du
ти

hast aufgerechnet
er
sie
es
він
вона
воно

hat aufgerechnet
ihr
ви

habt aufgerechnet
wir
ми

haben aufgerechnet
Sie
sie
Ви
вони

haben aufgerechnet
особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

ich
я

hatte aufgerechnet
du
ти

hattest aufgerechnet
er
sie
es
він
вона
воно

hatte aufgerechnet
ihr
ви

hattet aufgerechnet
wir
ми

hatten aufgerechnet
Sie
sie
Ви
вони

hatten aufgerechnet
особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).
ich
я

werde aufgerechnet haben
du
ти

wirst aufgerechnet haben
er
sie
es
він
вона
воно

wird aufgerechnet haben
ihr
ви

werdet aufgerechnet haben
wir
ми

werden aufgerechnet haben
Sie
sie
Ви
вони

werden aufgerechnet haben

Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.
особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich
я

rechne auf
du
ти

rechnest auf
er
sie
es
він
вона
воно

rechne auf
ihr
ви

rechnet auf
wir
ми

rechnen auf
Sie
sie
Ви
вони

rechnen auf
особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich
я

habe aufgerechnet
du
ти

habest aufgerechnet
er
sie
es
він
вона
воно

habe aufgerechnet
ihr
ви

habet aufgerechnet
wir
ми

haben aufgerechnet
Sie
sie
Ви
вони

haben aufgerechnet
особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich
я

werde aufrechnen
du
ти

werdest aufrechnen
er
sie
es
він
вона
воно

werde aufrechnen
ihr
ви

werdet aufrechnen
wir
ми

werden aufrechnen
Sie
sie
Ви
вони

werden aufrechnen
особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

werde aufgerechnet haben
du
ти

werdest aufgerechnet haben
er
sie
es
він
вона
воно

werde aufgerechnet haben
ihr
ви

werdet aufgerechnet haben
wir
ми

werden aufgerechnet haben
Sie
sie
Ви
вони

werden aufgerechnet haben

Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.
особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich
я

rechnete auf
du
ти

rechnetest auf
er
sie
es
він
вона
воно

rechnete auf
ihr
ви

rechnetet auf
wir
ми

rechneten auf
Sie
sie
Ви
вони

rechneten auf
особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

hätte aufgerechnet
du
ти

hättest aufgerechnet
er
sie
es
він
вона
воно

hätte aufgerechnet
ihr
ви

hättet aufgerechnet
wir
ми

hätten aufgerechnet
Sie
sie
Ви
вони

hätten aufgerechnet

Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).
особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich
я

würde aufrechnen
du
ти

würdest aufrechnen
er
sie
es
він
вона
воно

würde aufrechnen
ihr
ви

würdet aufrechnen
wir
ми

würden aufrechnen
Sie
sie
Ви
вони

würden aufrechnen
особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich
я

würde aufgerechnet
du
ти

würdest aufgerechnet
er
sie
es
він
вона
воно

würde aufgerechnet
ihr
ви

würdet aufgerechnet
wir
ми

würden aufgerechnet
Sie
sie
Ви
вони

würden aufgerechnet

Прості часи (прості речення)

Indikativ


Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.
особа Теперішній час
Präsens

 Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

 Майбутній час
Futur I

ich
я

rechne auf

rechnete auf

werde aufrechnen
du
ти

rechnest auf

rechnetest auf

wirst aufrechnen
er
sie
es
він
вона
воно

rechnet auf

rechnete auf

wird aufrechnen
ihr
ви

rechnet auf

rechnetet auf

werdet aufrechnen
wir
ми

rechnen auf


rechneten auf


werden aufrechnen
Sie
sie
Ви
вони

rechnen auf


rechneten auf


werden aufrechnen

Доконані (завершені) часи - Perfekt


Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.
особа Теперішній - Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

 Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).
ich
я

habe aufgerechnet

hatte aufgerechnet

werde aufgerechnet haben
du
ти

hast aufgerechnet


hattest aufgerechnet


wirst aufgerechnet haben


er
sie
es
він
вона
воно

hat aufgerechnet

hatte aufgerechnet

wird aufgerechnet haben
ihr
ви

habt aufgerechnet

hattet aufgerechnet

werdet aufgerechnet haben
wir
ми

haben aufgerechnet

hatten aufgerechnet

werden aufgerechnet haben
Sie
sie
Ви
вони

haben aufgerechnet

hatten aufgerechnet

werden aufgerechnet haben

Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.
особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

 Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

 Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

 Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II
ich
я

rechne auf

habe aufgerechnet

werde aufrechnen

werde aufgerechnet haben
du
ти

rechnest auf

habest aufgerechnet

werdest aufrechnen

werdest aufgerechnet haben
er
sie
es
він
вона
воно

rechne auf

habe aufgerechnet

werde aufrechnen

werde aufgerechnet haben
ihr
ви

rechnet auf

habet aufgerechnet

werdet aufrechnen

werdet aufgerechnet haben
wir
ми

rechnen auf

haben aufgerechnet

werden aufrechnen

werden aufgerechnet haben

Sie
sie
Ви
вони

rechnen auf

haben aufgerechnet

werden aufrechnen

werden aufgerechnet haben

Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II


Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.
особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

 Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt
ich
я

rechnete auf

hätte aufgerechnet
du
ти

rechnetest auf

hättest aufgerechnet
er
sie
es
він
вона
воно

rechnete auf

hätte aufgerechnet
ihr
ви

rechnetet auf

hättet aufgerechnet
wir
ми

rechneten auf

hätten aufgerechnet
Sie
sie
Ви
вони

rechneten auf

hätten aufgerechnet

Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)


Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).
особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

 Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)
ich
я

würde aufrechnen

würde aufgerechnet haben
du
ти

würdest aufrechnen

würdest aufgerechnet haben
er
sie
es
він
вона
воно

würde aufrechnen

würde aufgerechnet haben
ihr
ви

würdet aufrechnen

würdet aufgerechnet haben
wir
ми

würden aufrechnen

würden aufgerechnet haben
Sie
sie
Ви
вони

würden aufrechnen

würden aufgerechnet haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Траву косять. - тут дію (косять) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привозили, відчиняли, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, які мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидва на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Приклади Vorgangspassiv:
Приклади Zustandspassiv:





Формат 2 (без таблиці)Формат 2
(без таблиці)

пошук дієслова:



Und was sagen die Leute hier? :

gar nichts

   ... und was würden Sie dazu sagen: