Дієслово aufmerken ()

Відмінювання дієслова
aufmerken
aufmerken


  


[слабке дієслово]

   

Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

aufmerken


Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

merken wir auf (ми)


merken Sie auf (Ви)


merk auf (ти)


merkt ihr auf (ви)


Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich
я

merke auf


du
ти

merkst auf


er
sie
es
він
вона
воно

merkt auf


ihr
ви

merkt auf


wir
ми

merken auf


Sie
sie
Ви
вони

merken auf


особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

ich
я

merkte auf


du
ти

merktest auf


er
sie
es
він
вона
воно

merkte auf


ihr
ви

merktet auf


wir
ми

merkten auf


Sie
sie
Ви
вони

merkten auf


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich
я

werde aufmerken


du
ти

wirst aufmerken


er
sie
es
він
вона
воно

wird aufmerken


ihr
ви

werdet aufmerken


wir
ми

werden aufmerken


Sie
sie
Ви
вони

werden aufmerken


Доконані часи
Perfekt

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

ich
я

habe aufgemerkt


du
ти

hast aufgemerkt


er
sie
es
він
вона
воно

hat aufgemerkt


ihr
ви

habt aufgemerkt


wir
ми

haben aufgemerkt


Sie
sie
Ви
вони

haben aufgemerkt


особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

ich
я

hatte aufgemerkt


du
ти

hattest aufgemerkt


er
sie
es
він
вона
воно

hatte aufgemerkt


ihr
ви

hattet aufgemerkt


wir
ми

hatten aufgemerkt


Sie
sie
Ви
вони

hatten aufgemerkt


особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich
я

werde aufgemerkt haben


du
ти

wirst aufgemerkt haben


er
sie
es
він
вона
воно

wird aufgemerkt haben


ihr
ви

werdet aufgemerkt haben


wir
ми

werden aufgemerkt haben


Sie
sie
Ви
вони

werden aufgemerkt haben


Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich
я

merke auf


du
ти

merkest auf


er
sie
es
він
вона
воно

merke auf


ihr
ви

merket auf


wir
ми

merken auf


Sie
sie
Ви
вони

merken auf


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich
я

habe aufgemerkt


du
ти

habest aufgemerkt


er
sie
es
він
вона
воно

habe aufgemerkt


ihr
ви

habet aufgemerkt


wir
ми

haben aufgemerkt


Sie
sie
Ви
вони

haben aufgemerkt


особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich
я

werde aufmerken


du
ти

werdest aufmerken


er
sie
es
він
вона
воно

werde aufmerken


ihr
ви

werdet aufmerken


wir
ми

werden aufmerken


Sie
sie
Ви
вони

werden aufmerken


особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

werde aufgemerkt haben


du
ти

werdest aufgemerkt haben


er
sie
es
він
вона
воно

werde aufgemerkt haben


ihr
ви

werdet aufgemerkt haben


wir
ми

werden aufgemerkt haben


Sie
sie
Ви
вони

werden aufgemerkt haben


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich
я

merkte auf


du
ти

merktest auf


er
sie
es
він
вона
воно

merkte auf


ihr
ви

merktet auf


wir
ми

merkten auf


Sie
sie
Ви
вони

merkten auf


особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

hätte aufgemerkt


du
ти

hättest aufgemerkt


er
sie
es
він
вона
воно

hätte aufgemerkt


ihr
ви

hättet aufgemerkt


wir
ми

hätten aufgemerkt


Sie
sie
Ви
вони

hätten aufgemerkt


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich
я

würde aufmerken


du
ти

würdest aufmerken


er
sie
es
він
вона
воно

würde aufmerken


ihr
ви

würdet aufmerken


wir
ми

würden aufmerken


Sie
sie
Ви
вони

würden aufmerken


особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich
я

würde aufgemerkt


du
ти

würdest aufgemerkt


er
sie
es
він
вона
воно

würde aufgemerkt


ihr
ви

würdet aufgemerkt


wir
ми

würden aufgemerkt


Sie
sie
Ви
вони

würden aufgemerkt



Прості часи (прості речення)

Indikativ


Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Теперішній час
Präsens

Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

Майбутній час
Futur I

ich
я

merke auf


merkte auf


werde aufmerken


du
ти

merkst auf


merktest auf


wirst aufmerken


er
sie
es
він
вона
воно

merkt auf


merkte auf


wird aufmerken


ihr
ви

merkt auf


merktet auf


werdet aufmerken


wir
ми

merken auf


merkten auf


werden aufmerken


Sie
sie
Ви
вони

merken auf


merkten auf


werden aufmerken


Доконані (завершені) часи - Perfekt


Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній - Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich
я

habe aufgemerkt


hatte aufgemerkt


werde aufgemerkt haben


du
ти

hast aufgemerkt


hattest aufgemerkt


wirst aufgemerkt haben


er
sie
es
він
вона
воно

hat aufgemerkt


hatte aufgemerkt


wird aufgemerkt haben


ihr
ви

habt aufgemerkt


hattet aufgemerkt


werdet aufgemerkt haben


wir
ми

haben aufgemerkt


hatten aufgemerkt


werden aufgemerkt haben


Sie
sie
Ви
вони

haben aufgemerkt


hatten aufgemerkt


werden aufgemerkt haben


Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

merke auf


habe aufgemerkt


werde aufmerken


werde aufgemerkt haben


du
ти

merkest auf


habest aufgemerkt


werdest aufmerken


werdest aufgemerkt haben


er
sie
es
він
вона
воно

merke auf


habe aufgemerkt


werde aufmerken


werde aufgemerkt haben


ihr
ви

merket auf


habet aufgemerkt


werdet aufmerken


werdet aufgemerkt haben


wir
ми

merken auf


haben aufgemerkt


werden aufmerken


werden aufgemerkt haben


Sie
sie
Ви
вони

merken auf


haben aufgemerkt


werden aufmerken


werden aufgemerkt haben


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II


Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

merkte auf


hätte aufgemerkt


du
ти

merktest auf


hättest aufgemerkt


er
sie
es
він
вона
воно

merkte auf


hätte aufgemerkt


ihr
ви

merktet auf


hättet aufgemerkt


wir
ми

merkten auf


hätten aufgemerkt


Sie
sie
Ви
вони

merkten auf


hätten aufgemerkt


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)


Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)

ich
я

würde aufmerken


würde aufgemerkt haben


du
ти

würdest aufmerken


würdest aufgemerkt haben


er
sie
es
він
вона
воно

würde aufmerken


würde aufgemerkt haben


ihr
ви

würdet aufmerken


würdet aufgemerkt haben


wir
ми

würden aufmerken


würden aufgemerkt haben


Sie
sie
Ви
вони

würden aufmerken


würden aufgemerkt haben


Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Траву косять. - тут дію (косять) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привозили, відчиняли, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, які мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидва на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Приклади Vorgangspassiv:
Приклади Zustandspassiv:





Формат 2 (без таблиці)Формат 2
(без таблиці)


Und was sagen die Leute hier? :

gar nichts

   ... und was würden Sie dazu sagen: