Відмінювання дієслова
     ansprechen

ansprechen

  


[сильне дієслово]


Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

ansprechen


Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

sprechen wir an

   

sprechen Sie an

   

sprich an

   

sprecht ihr an

   

Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich spreche an


du sprichst an


er
sie
es
spricht an


ihr sprecht an


wir sprechen an


Sie sprechen an


sie sprechen an


особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

ich sprach an


du sprachst an


er
sie
es
sprach an


ihr spracht an


wir sprachen an


Sie sprachen an


sie sprachen an


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich werde ansprechen


du wirst ansprechen


er
sie
es
wird ansprechen


ihr werdet ansprechen


wir werden ansprechen


Sie werden ansprechen


sie werden ansprechen


Доконані часи
Perfect
(тобто, дія вже завершена)

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfect

Ці речення вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису загальних дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

ich habe angesprochen


du hast angesprochen


er
sie
es
hat angesprochen


ihr habt angesprochen


wir haben angesprochen


Sie haben angesprochen


sie haben angesprochen


особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка була завершилась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому (напр.: Коли він прийшов, я вже це (була) зробила.).

ich hatte angesprochen


du hattest angesprochen


er
sie
es
hatte angesprochen


ihr hattet angesprochen


wir hatten angesprochen


Sie hatten angesprochen


sie hatten angesprochen


особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich werde angesprochen haben


du wirst angesprochen haben


er
sie
es
wird angesprochen haben


ihr werdet angesprochen haben


wir werden angesprochen haben


Sie werden angesprochen haben


sie werden angesprochen haben


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї групи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, а може й не бути (напр.: Я би йшла. = Ich würde gehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich würde ansprechen

du würdest ansprechen

er
sie
es
würde ansprechen

ihr würdet ansprechen

wir würden ansprechen

Sie würden ansprechen

sie würden ansprechen

особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich würde angesprochen haben

du würdest angesprochen haben

er
sie
es
würde angesprochen haben

ihr würdet angesprochen haben

wir würden angesprochen haben

Sie würden angesprochen haben

sie würden angesprochen haben

Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця група речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи нележить переша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. В укр. мові подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich spräche an

du sprächest an

er
sie
es
spräche an

ihr sprächet an

wir sprächen an

Sie sprächen an

sie sprächen an

особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich hätte angesprochen

du hättest angesprochen

er
sie
es
hätte angesprochen

ihr hättet angesprochen

wir hätten angesprochen

Sie hätten angesprochen

sie hätten angesprochen

Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї групи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах. у інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Взяти 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich spreche an


du sprechest an


er
sie
es
spreche an


ihr sprechet an


wir sprechen an


Sie sprechen an


sie sprechen an


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich habe angesprochen


du habest angesprochen


er
sie
es
habe angesprochen


ihr habet angesprochen


wir haben angesprochen


Sie haben angesprochen


sie haben angesprochen


особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich werde ansprechen

du werdest ansprechen

er
sie
es
werde ansprechen

ihr werdet ansprechen

wir werden ansprechen

Sie werden ansprechen

sie werden ansprechen

особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich werde angesprochen haben

du werdest angesprochen haben

er
sie
es
werde angesprochen haben

ihr werdet angesprochen haben

wir werden angesprochen haben

Sie werden angesprochen haben

sie werden angesprochen haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Його зроблено. - тут дію (зроблено) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привезли, принесли, відчинили, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, котрі мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидвоє на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Неозначена форма - Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

ansprechen

Наказова форма - Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

sprechen wir an

   

sprechen Sie an

   

sprich an

   

sprecht ihr an

   

Прості часи (прості речення) - Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Теперішній час
Präsens

Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Майбутній час
Futur I

ich spreche an


sprach an


werde ansprechen


du sprichst an


sprachst an


wirst ansprechen


er
sie
es
spricht an


sprach an


wird ansprechen


ihr sprecht an


spracht an


werdet ansprechen


wir sprechen an


sprachen an


werden ansprechen


Sie sprechen an


sprachen an


werden ansprechen


sie sprechen an


sprachen an


werden ansprechen


Доконані (завершені) часи - Perfect

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній - Perfect

Ці речення вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису загальних дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка була завершилась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому (напр.: Коли він прийшов, я вже це (була) зробила.).

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich habe angesprochen


hatte angesprochen


werde angesprochen haben


du hast angesprochen


hattest angesprochen


wirst angesprochen haben


er
sie
es
hat angesprochen


hatte angesprochen


wird angesprochen haben


ihr habt angesprochen


hattet angesprochen


werdet angesprochen haben


wir haben angesprochen


hatten angesprochen


werden angesprochen haben


Sie haben angesprochen


hatten angesprochen


werden angesprochen haben


sie haben angesprochen


hatten angesprochen


werden angesprochen haben


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)

Речення цієї групи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, а може й не бути (напр.: Я би йшла. = Ich würde gehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)

ich würde ansprechen

würde angesprochen haben

du würdest ansprechen

würdest angesprochen haben

er
sie
es
würde ansprechen

würde angesprochen haben

ihr würdet ansprechen

würdet angesprochen haben

wir würden ansprechen

würden angesprochen haben

Sie würden ansprechen

würden angesprochen haben

sie würden ansprechen

würden angesprochen haben

Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця група речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи нележить переша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. В укр. мові подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich spräche an

hätte angesprochen

du sprächest an

hättest angesprochen

er
sie
es
spräche an

hätte angesprochen

ihr sprächet an

hättet angesprochen

wir sprächen an

hätten angesprochen

Sie sprächen an

hätten angesprochen

sie sprächen an

hätten angesprochen

Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї групи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах. у інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Взяти 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich spreche an


habe angesprochen


werde ansprechen

werde angesprochen haben

du sprechest an


habest angesprochen


werdest ansprechen

werdest angesprochen haben

er
sie
es
spreche an


habe angesprochen


werde ansprechen

werde angesprochen haben

ihr sprechet an


habet angesprochen


werdet ansprechen

werdet angesprochen haben

wir sprechen an


haben angesprochen


werden ansprechen

werden angesprochen haben

Sie sprechen an


haben angesprochen


werden ansprechen

werden angesprochen haben

sie sprechen an


haben angesprochen


werden ansprechen

werden angesprochen haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Його зроблено. - тут дію (зроблено) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привезли, принесли, відчинили, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, котрі мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидвоє на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)







Формат 2 (без таблиці)Формат 2
(без таблиці)


was sagen die Leute ...

... die sagen einfach nichts.

   ... und was würden Sie dazu sagen: