Відмінювання дієслова
     verordnen


  


[слабке дієслово]


Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

verordnen


Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

verordnen wir

   

verordnen Sie

   

verordne (du)

   

verordnet ihr

   

Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich verordne


du verordnest


er
sie
es
verordnet


ihr verordnet


wir verordnen


Sie verordnen


sie verordnen


особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

ich verordnete


du verordnetest


er
sie
es
verordnete


ihr verordnetet


wir verordneten


Sie verordneten


sie verordneten


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich werde verordnen


du wirst verordnen


er
sie
es
wird verordnen


ihr werdet verordnen


wir werden verordnen


Sie werden verordnen


sie werden verordnen


Доконані часи
Perfect
(тобто, дія вже завершена)

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfect

Ці речення вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису загальних дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben. З цими обома дієсловами, для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час, через те, що так простіше казати (напр.: Я була.=Ich war.).

ich habe verordnet


du hast verordnet


er
sie
es
hat verordnet


ihr habt verordnet


wir haben verordnet


Sie haben verordnet


sie haben verordnet


особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка була завершилась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому (напр.: Коли він прийшов, я вже це (була) зробила.).

ich hatte verordnet


du hattest verordnet


er
sie
es
hatte verordnet


ihr hattet verordnet


wir hatten verordnet


Sie hatten verordnet


sie hatten verordnet


особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich werde verordnet haben


du wirst verordnet haben


er
sie
es
wird verordnet haben


ihr werdet verordnet haben


wir werden verordnet haben


Sie werden verordnet haben


sie werden verordnet haben


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї групи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, а може й не бути (напр.: Я би йшла. = Ich würde gehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich würde verordnen

du würdest verordnen

er
sie
es
würde verordnen

ihr würdet verordnen

wir würden verordnen

Sie würden verordnen

sie würden verordnen

особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich würde verordnet haben

du würdest verordnet haben

er
sie
es
würde verordnet haben

ihr würdet verordnet haben

wir würden verordnet haben

Sie würden verordnet haben

sie würden verordnet haben

Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця група речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи нележить переша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. В укр. мові подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich verordnete

du verordnetest

er
sie
es
verordnete

ihr verordnetet

wir verordneten

Sie verordneten

sie verordneten

особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich hätte verordnet

du hättest verordnet

er
sie
es
hätte verordnet

ihr hättet verordnet

wir hätten verordnet

Sie hätten verordnet

sie hätten verordnet

Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї групи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах. у інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Взяти 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich verordne


du verordnest


er
sie
es
verordne


ihr verordnet


wir verordnen


Sie verordnen


sie verordnen


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich habe verordnet


du habest verordnet


er
sie
es
habe verordnet


ihr habet verordnet


wir haben verordnet


Sie haben verordnet


sie haben verordnet


особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich werde verordnen

du werdest verordnen

er
sie
es
werde verordnen

ihr werdet verordnen

wir werden verordnen

Sie werden verordnen

sie werden verordnen

особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich werde verordnet haben

du werdest verordnet haben

er
sie
es
werde verordnet haben

ihr werdet verordnet haben

wir werden verordnet haben

Sie werden verordnet haben

sie werden verordnet haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Його зроблено. - тут дію (зроблено) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привезли, принесли, відчинили, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, котрі мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидвоє на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Неозначена форма - Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

verordnen


Наказова форма - Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

verordnen wir

   

verordnen Sie

   

verordne (du)

   

verordnet ihr

   

Прості часи (прості речення) - Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Теперішній час
Präsens

Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Майбутній час
Futur I

ich verordne


verordnete


werde verordnen


du verordnest


verordnetest


wirst verordnen


er
sie
es
verordnet


verordnete


wird verordnen


ihr verordnet


verordnetet


werdet verordnen


wir verordnen


verordneten


werden verordnen


Sie verordnen


verordneten


werden verordnen


sie verordnen


verordneten


werden verordnen


Доконані (завершені) часи - Perfect

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній - Perfect

Ці речення вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису загальних дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben. З цими обома дієсловами, для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час, через те, що так простіше казати (напр.: Я була.=Ich war.).

Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка була завершилась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому (напр.: Коли він прийшов, я вже це (була) зробила.).

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich habe verordnet


hatte verordnet


werde verordnet haben


du hast verordnet


hattest verordnet


wirst verordnet haben


er
sie
es
hat verordnet


hatte verordnet


wird verordnet haben


ihr habt verordnet


hattet verordnet


werdet verordnet haben


wir haben verordnet


hatten verordnet


werden verordnet haben


Sie haben verordnet


hatten verordnet


werden verordnet haben


sie haben verordnet


hatten verordnet


werden verordnet haben


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)

Речення цієї групи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, а може й не бути (напр.: Я би йшла. = Ich würde gehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)

ich würde verordnen

würde verordnet haben

du würdest verordnen

würdest verordnet haben

er
sie
es
würde verordnen

würde verordnet haben

ihr würdet verordnen

würdet verordnet haben

wir würden verordnen

würden verordnet haben

Sie würden verordnen

würden verordnet haben

sie würden verordnen

würden verordnet haben

Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця група речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи нележить переша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. В укр. мові подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich verordnete

hätte verordnet

du verordnetest

hättest verordnet

er
sie
es
verordnete

hätte verordnet

ihr verordnetet

hättet verordnet

wir verordneten

hätten verordnet

Sie verordneten

hätten verordnet

sie verordneten

hätten verordnet

Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї групи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах. у інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Взяти 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich verordne


habe verordnet


werde verordnen

werde verordnet haben

du verordnest


habest verordnet


werdest verordnen

werdest verordnet haben

er
sie
es
verordne


habe verordnet


werde verordnen

werde verordnet haben

ihr verordnet


habet verordnet


werdet verordnen

werdet verordnet haben

wir verordnen


haben verordnet


werden verordnen

werden verordnet haben

Sie verordnen


haben verordnet


werden verordnen

werden verordnet haben

sie verordnen


haben verordnet


werden verordnen

werden verordnet haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Його зроблено. - тут дію (зроблено) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привезли, принесли, відчинили, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, котрі мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидвоє на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)









was sagen die Leute ...

... die sagen einfach nichts.

   ... und was würden Sie dazu sagen: