Дієслово vernehmen ()

пошук дієслова:


Відмінювання дієслова
vernehmen
vernehmen


  


[сильне дієслово]

   

Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

vernehmen

Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

vernehmen wir (ми)

vernehmen Sie (Ви)

vernimm (ти)

vernehmt ihr (ви)

Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.
особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich
я

vernehme
du
ти

vernimmst
er
sie
es
він
вона
воно

vernimmt
ihr
ви

vernehmt
wir
ми

vernehmen
Sie
sie
Ви
вони

vernehmen
особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt
ich
я

vernahm
du
ти

vernahmst


er
sie
es
він
вона
воно

vernahm
ihr
ви

vernahmt


wir
ми

vernahmen


Sie
sie
Ви
вони

vernahmen


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich
я

werde vernehmen
du
ти

wirst vernehmen
er
sie
es
він
вона
воно

wird vernehmen
ihr
ви

werdet vernehmen
wir
ми

werden vernehmen
Sie
sie
Ви
вони

werden vernehmen

Доконані часи
Perfekt

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.
особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).
ich
я

habe vernommen
du
ти

hast vernommen
er
sie
es
він
вона
воно

hat vernommen
ihr
ви

habt vernommen
wir
ми

haben vernommen
Sie
sie
Ви
вони

haben vernommen
особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

ich
я

hatte vernommen
du
ти

hattest vernommen
er
sie
es
він
вона
воно

hatte vernommen
ihr
ви

hattet vernommen
wir
ми

hatten vernommen
Sie
sie
Ви
вони

hatten vernommen
особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).
ich
я

werde vernommen haben
du
ти

wirst vernommen haben
er
sie
es
він
вона
воно

wird vernommen haben
ihr
ви

werdet vernommen haben
wir
ми

werden vernommen haben
Sie
sie
Ви
вони

werden vernommen haben

Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.
особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich
я

vernehme
du
ти

vernehmest


er
sie
es
він
вона
воно

vernehme
ihr
ви

vernehmet


wir
ми

vernehmen


Sie
sie
Ви
вони

vernehmen


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich
я

habe vernommen
du
ти

habest vernommen
er
sie
es
він
вона
воно

habe vernommen
ihr
ви

habet vernommen
wir
ми

haben vernommen
Sie
sie
Ви
вони

haben vernommen
особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich
я

werde vernehmen
du
ти

werdest vernehmen
er
sie
es
він
вона
воно

werde vernehmen
ihr
ви

werdet vernehmen
wir
ми

werden vernehmen
Sie
sie
Ви
вони

werden vernehmen
особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

werde vernommen haben
du
ти

werdest vernommen haben
er
sie
es
він
вона
воно

werde vernommen haben
ihr
ви

werdet vernommen haben
wir
ми

werden vernommen haben
Sie
sie
Ви
вони

werden vernommen haben

Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.
особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich
я

vernähme
du
ти

vernähmest


er
sie
es
він
вона
воно

vernähme
ihr
ви

vernähmet


wir
ми

vernähmen


Sie
sie
Ви
вони

vernähmen


особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

hätte vernommen
du
ти

hättest vernommen
er
sie
es
він
вона
воно

hätte vernommen
ihr
ви

hättet vernommen
wir
ми

hätten vernommen
Sie
sie
Ви
вони

hätten vernommen

Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).
особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich
я

würde vernehmen
du
ти

würdest vernehmen
er
sie
es
він
вона
воно

würde vernehmen
ihr
ви

würdet vernehmen
wir
ми

würden vernehmen
Sie
sie
Ви
вони

würden vernehmen
особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich
я

würde vernommen
du
ти

würdest vernommen
er
sie
es
він
вона
воно

würde vernommen
ihr
ви

würdet vernommen
wir
ми

würden vernommen
Sie
sie
Ви
вони

würden vernommen

Прості часи (прості речення)

Indikativ


Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.
особа Теперішній час
Präsens

 Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

 Майбутній час
Futur I

ich
я

vernehme

vernahm

werde vernehmen
du
ти

vernimmst

vernahmst


wirst vernehmen
er
sie
es
він
вона
воно

vernimmt

vernahm

wird vernehmen
ihr
ви

vernehmt

vernahmt


werdet vernehmen
wir
ми

vernehmen


vernahmen


werden vernehmen
Sie
sie
Ви
вони

vernehmen


vernahmen


werden vernehmen

Доконані (завершені) часи - Perfekt


Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.
особа Теперішній - Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

 Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).
ich
я

habe vernommen

hatte vernommen

werde vernommen haben
du
ти

hast vernommen


hattest vernommen


wirst vernommen haben


er
sie
es
він
вона
воно

hat vernommen

hatte vernommen

wird vernommen haben
ihr
ви

habt vernommen

hattet vernommen

werdet vernommen haben
wir
ми

haben vernommen

hatten vernommen

werden vernommen haben
Sie
sie
Ви
вони

haben vernommen

hatten vernommen

werden vernommen haben

Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.
особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

 Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

 Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

 Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II
ich
я

vernehme

habe vernommen

werde vernehmen

werde vernommen haben
du
ти

vernehmest


habest vernommen

werdest vernehmen

werdest vernommen haben
er
sie
es
він
вона
воно

vernehme

habe vernommen

werde vernehmen

werde vernommen haben
ihr
ви

vernehmet


habet vernommen

werdet vernehmen

werdet vernommen haben
wir
ми

vernehmen


haben vernommen

werden vernehmen

werden vernommen haben

Sie
sie
Ви
вони

vernehmen


haben vernommen

werden vernehmen

werden vernommen haben

Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II


Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.
особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

 Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt
ich
я

vernähme

hätte vernommen
du
ти

vernähmest


hättest vernommen
er
sie
es
він
вона
воно

vernähme

hätte vernommen
ihr
ви

vernähmet


hättet vernommen
wir
ми

vernähmen


hätten vernommen
Sie
sie
Ви
вони

vernähmen


hätten vernommen

Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)


Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).
особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

 Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)
ich
я

würde vernehmen

würde vernommen haben
du
ти

würdest vernehmen

würdest vernommen haben
er
sie
es
він
вона
воно

würde vernehmen

würde vernommen haben
ihr
ви

würdet vernehmen

würdet vernommen haben
wir
ми

würden vernehmen

würden vernommen haben
Sie
sie
Ви
вони

würden vernehmen

würden vernommen haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Траву косять. - тут дію (косять) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привозили, відчиняли, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, які мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидва на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Приклади Vorgangspassiv:
Приклади Zustandspassiv:





Формат 2 (без таблиці)Формат 2
(без таблиці)

пошук дієслова:



Und was sagen die Leute hier? :

gar nichts

   ... und was würden Sie dazu sagen: