Дієслово verlautbaren ()

пошук дієслова:


Відмінювання дієслова
verlautbaren
verlautbaren


  


[слабке дієслово]

   

Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

verlautbaren

Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

verlautbaren wir (ми)

verlautbaren Sie (Ви)

verlautbare (ти)

verlautbart ihr (ви)

Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.
особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich
я

verlautbare
du
ти

verlautbarst
er
sie
es
він
вона
воно

verlautbart
ihr
ви

verlautbart
wir
ми

verlautbaren
Sie
sie
Ви
вони

verlautbaren
особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt
ich
я

verlautbarte
du
ти

verlautbartest


er
sie
es
він
вона
воно

verlautbarte
ihr
ви

verlautbartet


wir
ми

verlautbarten


Sie
sie
Ви
вони

verlautbarten


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich
я

werde verlautbaren
du
ти

wirst verlautbaren
er
sie
es
він
вона
воно

wird verlautbaren
ihr
ви

werdet verlautbaren
wir
ми

werden verlautbaren
Sie
sie
Ви
вони

werden verlautbaren

Доконані часи
Perfekt

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.
особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).
ich
я

habe verlautbart
du
ти

hast verlautbart
er
sie
es
він
вона
воно

hat verlautbart
ihr
ви

habt verlautbart
wir
ми

haben verlautbart
Sie
sie
Ви
вони

haben verlautbart
особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

ich
я

hatte verlautbart
du
ти

hattest verlautbart
er
sie
es
він
вона
воно

hatte verlautbart
ihr
ви

hattet verlautbart
wir
ми

hatten verlautbart
Sie
sie
Ви
вони

hatten verlautbart
особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).
ich
я

werde verlautbart haben
du
ти

wirst verlautbart haben
er
sie
es
він
вона
воно

wird verlautbart haben
ihr
ви

werdet verlautbart haben
wir
ми

werden verlautbart haben
Sie
sie
Ви
вони

werden verlautbart haben

Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.
особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich
я

verlautbare
du
ти

verlautbarest


er
sie
es
він
вона
воно

verlautbare
ihr
ви

verlautbaret


wir
ми

verlautbaren


Sie
sie
Ви
вони

verlautbaren


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich
я

habe verlautbart
du
ти

habest verlautbart
er
sie
es
він
вона
воно

habe verlautbart
ihr
ви

habet verlautbart
wir
ми

haben verlautbart
Sie
sie
Ви
вони

haben verlautbart
особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich
я

werde verlautbaren
du
ти

werdest verlautbaren
er
sie
es
він
вона
воно

werde verlautbaren
ihr
ви

werdet verlautbaren
wir
ми

werden verlautbaren
Sie
sie
Ви
вони

werden verlautbaren
особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

werde verlautbart haben
du
ти

werdest verlautbart haben
er
sie
es
він
вона
воно

werde verlautbart haben
ihr
ви

werdet verlautbart haben
wir
ми

werden verlautbart haben
Sie
sie
Ви
вони

werden verlautbart haben

Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.
особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich
я

verlautbarte
du
ти

verlautbartest


er
sie
es
він
вона
воно

verlautbarte
ihr
ви

verlautbartet


wir
ми

verlautbarten


Sie
sie
Ви
вони

verlautbarten


особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

hätte verlautbart
du
ти

hättest verlautbart
er
sie
es
він
вона
воно

hätte verlautbart
ihr
ви

hättet verlautbart
wir
ми

hätten verlautbart
Sie
sie
Ви
вони

hätten verlautbart

Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).
особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich
я

würde verlautbaren
du
ти

würdest verlautbaren
er
sie
es
він
вона
воно

würde verlautbaren
ihr
ви

würdet verlautbaren
wir
ми

würden verlautbaren
Sie
sie
Ви
вони

würden verlautbaren
особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich
я

würde verlautbart
du
ти

würdest verlautbart
er
sie
es
він
вона
воно

würde verlautbart
ihr
ви

würdet verlautbart
wir
ми

würden verlautbart
Sie
sie
Ви
вони

würden verlautbart

Прості часи (прості речення)

Indikativ


Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.
особа Теперішній час
Präsens

 Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

 Майбутній час
Futur I

ich
я

verlautbare

verlautbarte

werde verlautbaren
du
ти

verlautbarst

verlautbartest


wirst verlautbaren
er
sie
es
він
вона
воно

verlautbart

verlautbarte

wird verlautbaren
ihr
ви

verlautbart

verlautbartet


werdet verlautbaren
wir
ми

verlautbaren


verlautbarten


werden verlautbaren
Sie
sie
Ви
вони

verlautbaren


verlautbarten


werden verlautbaren

Доконані (завершені) часи - Perfekt


Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.
особа Теперішній - Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

 Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).
ich
я

habe verlautbart

hatte verlautbart

werde verlautbart haben
du
ти

hast verlautbart


hattest verlautbart


wirst verlautbart haben


er
sie
es
він
вона
воно

hat verlautbart

hatte verlautbart

wird verlautbart haben
ihr
ви

habt verlautbart

hattet verlautbart

werdet verlautbart haben
wir
ми

haben verlautbart

hatten verlautbart

werden verlautbart haben
Sie
sie
Ви
вони

haben verlautbart

hatten verlautbart

werden verlautbart haben

Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.
особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

 Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

 Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

 Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II
ich
я

verlautbare

habe verlautbart

werde verlautbaren

werde verlautbart haben
du
ти

verlautbarest


habest verlautbart

werdest verlautbaren

werdest verlautbart haben
er
sie
es
він
вона
воно

verlautbare

habe verlautbart

werde verlautbaren

werde verlautbart haben
ihr
ви

verlautbaret


habet verlautbart

werdet verlautbaren

werdet verlautbart haben
wir
ми

verlautbaren


haben verlautbart

werden verlautbaren

werden verlautbart haben

Sie
sie
Ви
вони

verlautbaren


haben verlautbart

werden verlautbaren

werden verlautbart haben

Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II


Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.
особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

 Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt
ich
я

verlautbarte

hätte verlautbart
du
ти

verlautbartest


hättest verlautbart
er
sie
es
він
вона
воно

verlautbarte

hätte verlautbart
ihr
ви

verlautbartet


hättet verlautbart
wir
ми

verlautbarten


hätten verlautbart
Sie
sie
Ви
вони

verlautbarten


hätten verlautbart

Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)


Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).
особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

 Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)
ich
я

würde verlautbaren

würde verlautbart haben
du
ти

würdest verlautbaren

würdest verlautbart haben
er
sie
es
він
вона
воно

würde verlautbaren

würde verlautbart haben
ihr
ви

würdet verlautbaren

würdet verlautbart haben
wir
ми

würden verlautbaren

würden verlautbart haben
Sie
sie
Ви
вони

würden verlautbaren

würden verlautbart haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Траву косять. - тут дію (косять) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привозили, відчиняли, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, які мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидва на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Приклади Vorgangspassiv:
Приклади Zustandspassiv:





Формат 2 (без таблиці)Формат 2
(без таблиці)

пошук дієслова:



Und was sagen die Leute hier? :

gar nichts

   ... und was würden Sie dazu sagen: