Відмінювання дієслова
     verlautbaren

verlautbaren

  


[слабке дієслово]


Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

verlautbaren


Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

verlautbaren wir

   

verlautbaren Sie

   

verlautbare

   

verlautbart ihr

   

Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich verlautbare


du verlautbarst


er
sie
es
verlautbart


ihr verlautbart


wir verlautbaren


Sie verlautbaren


sie verlautbaren


особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

ich verlautbarte


du verlautbartest


er
sie
es
verlautbarte


ihr verlautbartet


wir verlautbarten


Sie verlautbarten


sie verlautbarten


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich werde verlautbaren


du wirst verlautbaren


er
sie
es
wird verlautbaren


ihr werdet verlautbaren


wir werden verlautbaren


Sie werden verlautbaren


sie werden verlautbaren


Доконані часи
Perfect
(тобто, дія вже завершена)

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfect

Ці речення вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису загальних дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

ich habe verlautbart


du hast verlautbart


er
sie
es
hat verlautbart


ihr habt verlautbart


wir haben verlautbart


Sie haben verlautbart


sie haben verlautbart


особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка була завершилась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому (напр.: Коли він прийшов, я вже це (була) зробила.).

ich hatte verlautbart


du hattest verlautbart


er
sie
es
hatte verlautbart


ihr hattet verlautbart


wir hatten verlautbart


Sie hatten verlautbart


sie hatten verlautbart


особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich werde verlautbart haben


du wirst verlautbart haben


er
sie
es
wird verlautbart haben


ihr werdet verlautbart haben


wir werden verlautbart haben


Sie werden verlautbart haben


sie werden verlautbart haben


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї групи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, а може й не бути (напр.: Я би йшла. = Ich würde gehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich würde verlautbaren

du würdest verlautbaren

er
sie
es
würde verlautbaren

ihr würdet verlautbaren

wir würden verlautbaren

Sie würden verlautbaren

sie würden verlautbaren

особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich würde verlautbart haben

du würdest verlautbart haben

er
sie
es
würde verlautbart haben

ihr würdet verlautbart haben

wir würden verlautbart haben

Sie würden verlautbart haben

sie würden verlautbart haben

Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця група речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи нележить переша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. В укр. мові подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich verlautbarte

du verlautbartest

er
sie
es
verlautbarte

ihr verlautbartet

wir verlautbarten

Sie verlautbarten

sie verlautbarten

особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich hätte verlautbart

du hättest verlautbart

er
sie
es
hätte verlautbart

ihr hättet verlautbart

wir hätten verlautbart

Sie hätten verlautbart

sie hätten verlautbart

Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї групи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах. у інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Взяти 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich verlautbare


du verlautbarest


er
sie
es
verlautbare


ihr verlautbaret


wir verlautbaren


Sie verlautbaren


sie verlautbaren


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich habe verlautbart


du habest verlautbart


er
sie
es
habe verlautbart


ihr habet verlautbart


wir haben verlautbart


Sie haben verlautbart


sie haben verlautbart


особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich werde verlautbaren

du werdest verlautbaren

er
sie
es
werde verlautbaren

ihr werdet verlautbaren

wir werden verlautbaren

Sie werden verlautbaren

sie werden verlautbaren

особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich werde verlautbart haben

du werdest verlautbart haben

er
sie
es
werde verlautbart haben

ihr werdet verlautbart haben

wir werden verlautbart haben

Sie werden verlautbart haben

sie werden verlautbart haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Його зроблено. - тут дію (зроблено) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привезли, принесли, відчинили, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, котрі мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидвоє на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Неозначена форма - Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

verlautbaren

Наказова форма - Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

verlautbaren wir

   

verlautbaren Sie

   

verlautbare

   

verlautbart ihr

   

Прості часи (прості речення) - Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Теперішній час
Präsens

Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Майбутній час
Futur I

ich verlautbare


verlautbarte


werde verlautbaren


du verlautbarst


verlautbartest


wirst verlautbaren


er
sie
es
verlautbart


verlautbarte


wird verlautbaren


ihr verlautbart


verlautbartet


werdet verlautbaren


wir verlautbaren


verlautbarten


werden verlautbaren


Sie verlautbaren


verlautbarten


werden verlautbaren


sie verlautbaren


verlautbarten


werden verlautbaren


Доконані (завершені) часи - Perfect

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній - Perfect

Ці речення вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису загальних дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка була завершилась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому (напр.: Коли він прийшов, я вже це (була) зробила.).

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich habe verlautbart


hatte verlautbart


werde verlautbart haben


du hast verlautbart


hattest verlautbart


wirst verlautbart haben


er
sie
es
hat verlautbart


hatte verlautbart


wird verlautbart haben


ihr habt verlautbart


hattet verlautbart


werdet verlautbart haben


wir haben verlautbart


hatten verlautbart


werden verlautbart haben


Sie haben verlautbart


hatten verlautbart


werden verlautbart haben


sie haben verlautbart


hatten verlautbart


werden verlautbart haben


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)

Речення цієї групи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, а може й не бути (напр.: Я би йшла. = Ich würde gehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)

ich würde verlautbaren

würde verlautbart haben

du würdest verlautbaren

würdest verlautbart haben

er
sie
es
würde verlautbaren

würde verlautbart haben

ihr würdet verlautbaren

würdet verlautbart haben

wir würden verlautbaren

würden verlautbart haben

Sie würden verlautbaren

würden verlautbart haben

sie würden verlautbaren

würden verlautbart haben

Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця група речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи нележить переша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. В укр. мові подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich verlautbarte

hätte verlautbart

du verlautbartest

hättest verlautbart

er
sie
es
verlautbarte

hätte verlautbart

ihr verlautbartet

hättet verlautbart

wir verlautbarten

hätten verlautbart

Sie verlautbarten

hätten verlautbart

sie verlautbarten

hätten verlautbart

Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї групи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах. у інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Взяти 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich verlautbare


habe verlautbart


werde verlautbaren

werde verlautbart haben

du verlautbarest


habest verlautbart


werdest verlautbaren

werdest verlautbart haben

er
sie
es
verlautbare


habe verlautbart


werde verlautbaren

werde verlautbart haben

ihr verlautbaret


habet verlautbart


werdet verlautbaren

werdet verlautbart haben

wir verlautbaren


haben verlautbart


werden verlautbaren

werden verlautbart haben

Sie verlautbaren


haben verlautbart


werden verlautbaren

werden verlautbart haben

sie verlautbaren


haben verlautbart


werden verlautbaren

werden verlautbart haben

Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Його зроблено. - тут дію (зроблено) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привезли, принесли, відчинили, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, котрі мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидвоє на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)







Формат 2 (без таблиці)Формат 2
(без таблиці)


was sagen die Leute ...

... die sagen einfach nichts.

   ... und was würden Sie dazu sagen: