Дієслово adressieren ()

Відмінювання дієслова
adressieren
adressieren


  


[слабке дієслово]

   

Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

adressieren


Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

adressieren wir (ми)


adressieren Sie (Ви)


adressiere (ти)


adressiert ihr (ви)


Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich
я

adressiere


du
ти

adressierst


er
sie
es
він
вона
воно

adressiert


ihr
ви

adressiert


wir
ми

adressieren


Sie
sie
Ви
вони

adressieren


особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

ich
я

adressierte


du
ти

adressiertest


er
sie
es
він
вона
воно

adressierte


ihr
ви

adressiertet


wir
ми

adressierten


Sie
sie
Ви
вони

adressierten


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich
я

werde adressieren


du
ти

wirst adressieren


er
sie
es
він
вона
воно

wird adressieren


ihr
ви

werdet adressieren


wir
ми

werden adressieren


Sie
sie
Ви
вони

werden adressieren


Доконані часи
Perfekt

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

ich
я

habe adressiert


du
ти

hast adressiert


er
sie
es
він
вона
воно

hat adressiert


ihr
ви

habt adressiert


wir
ми

haben adressiert


Sie
sie
Ви
вони

haben adressiert


особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

ich
я

hatte adressiert


du
ти

hattest adressiert


er
sie
es
він
вона
воно

hatte adressiert


ihr
ви

hattet adressiert


wir
ми

hatten adressiert


Sie
sie
Ви
вони

hatten adressiert


особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich
я

werde adressiert haben


du
ти

wirst adressiert haben


er
sie
es
він
вона
воно

wird adressiert haben


ihr
ви

werdet adressiert haben


wir
ми

werden adressiert haben


Sie
sie
Ви
вони

werden adressiert haben


Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich
я

adressiere


du
ти

adressierest


er
sie
es
він
вона
воно

adressiere


ihr
ви

adressieret


wir
ми

adressieren


Sie
sie
Ви
вони

adressieren


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich
я

habe adressiert


du
ти

habest adressiert


er
sie
es
він
вона
воно

habe adressiert


ihr
ви

habet adressiert


wir
ми

haben adressiert


Sie
sie
Ви
вони

haben adressiert


особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich
я

werde adressieren


du
ти

werdest adressieren


er
sie
es
він
вона
воно

werde adressieren


ihr
ви

werdet adressieren


wir
ми

werden adressieren


Sie
sie
Ви
вони

werden adressieren


особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

werde adressiert haben


du
ти

werdest adressiert haben


er
sie
es
він
вона
воно

werde adressiert haben


ihr
ви

werdet adressiert haben


wir
ми

werden adressiert haben


Sie
sie
Ви
вони

werden adressiert haben


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich
я

adressierte


du
ти

adressiertest


er
sie
es
він
вона
воно

adressierte


ihr
ви

adressiertet


wir
ми

adressierten


Sie
sie
Ви
вони

adressierten


особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

hätte adressiert


du
ти

hättest adressiert


er
sie
es
він
вона
воно

hätte adressiert


ihr
ви

hättet adressiert


wir
ми

hätten adressiert


Sie
sie
Ви
вони

hätten adressiert


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich
я

würde adressieren


du
ти

würdest adressieren


er
sie
es
він
вона
воно

würde adressieren


ihr
ви

würdet adressieren


wir
ми

würden adressieren


Sie
sie
Ви
вони

würden adressieren


особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich
я

würde adressiert


du
ти

würdest adressiert


er
sie
es
він
вона
воно

würde adressiert


ihr
ви

würdet adressiert


wir
ми

würden adressiert


Sie
sie
Ви
вони

würden adressiert



Прості часи (прості речення)

Indikativ


Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Теперішній час
Präsens

Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

Майбутній час
Futur I

ich
я

adressiere


adressierte


werde adressieren


du
ти

adressierst


adressiertest


wirst adressieren


er
sie
es
він
вона
воно

adressiert


adressierte


wird adressieren


ihr
ви

adressiert


adressiertet


werdet adressieren


wir
ми

adressieren


adressierten


werden adressieren


Sie
sie
Ви
вони

adressieren


adressierten


werden adressieren


Доконані (завершені) часи - Perfekt


Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній - Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich
я

habe adressiert


hatte adressiert


werde adressiert haben


du
ти

hast adressiert


hattest adressiert


wirst adressiert haben


er
sie
es
він
вона
воно

hat adressiert


hatte adressiert


wird adressiert haben


ihr
ви

habt adressiert


hattet adressiert


werdet adressiert haben


wir
ми

haben adressiert


hatten adressiert


werden adressiert haben


Sie
sie
Ви
вони

haben adressiert


hatten adressiert


werden adressiert haben


Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

adressiere


habe adressiert


werde adressieren


werde adressiert haben


du
ти

adressierest


habest adressiert


werdest adressieren


werdest adressiert haben


er
sie
es
він
вона
воно

adressiere


habe adressiert


werde adressieren


werde adressiert haben


ihr
ви

adressieret


habet adressiert


werdet adressieren


werdet adressiert haben


wir
ми

adressieren


haben adressiert


werden adressieren


werden adressiert haben


Sie
sie
Ви
вони

adressieren


haben adressiert


werden adressieren


werden adressiert haben


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II


Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

adressierte


hätte adressiert


du
ти

adressiertest


hättest adressiert


er
sie
es
він
вона
воно

adressierte


hätte adressiert


ihr
ви

adressiertet


hättet adressiert


wir
ми

adressierten


hätten adressiert


Sie
sie
Ви
вони

adressierten


hätten adressiert


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)


Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)

ich
я

würde adressieren


würde adressiert haben


du
ти

würdest adressieren


würdest adressiert haben


er
sie
es
він
вона
воно

würde adressieren


würde adressiert haben


ihr
ви

würdet adressieren


würdet adressiert haben


wir
ми

würden adressieren


würden adressiert haben


Sie
sie
Ви
вони

würden adressieren


würden adressiert haben


Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Траву косять. - тут дію (косять) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привозили, відчиняли, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, які мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидва на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Приклади Vorgangspassiv:
Приклади Zustandspassiv:





Формат 2 (без таблиці)Формат 2
(без таблиці)


Und was sagen die Leute hier? :

gar nichts

   ... und was würden Sie dazu sagen: