Дієслово zuhören (слухати (когось, чогось) )

Відмінювання дієслова
zuhören
zuhören


['tsu:hø:rən]  


слухати (когось, чогось)

[слабке дієслово]

   

Неозначена форма
Infinitiv

Неозначена форма дієслова, яка відповідає на питання Що робити? Напр.: писати, ходити, бути, ... У реченні: Я хочу бути. слово бути має неозначену форму - інфінітив

zuhören



Kannst du mir zuhören? = Можеш мене слухати? (Можеш слухати, що я кажу?)

Наказовий спосіб
Imperativ

Речення у цій формі описують прохання, накази та спонукання до дії. Напр.: Будь ласка, зробіть.

hören wir zu (ми)



Hören wir ihm zu. = Послухаймо його.

hören Sie zu (Ви)



Hören Sie mir zu. = Слухайте мене.

höre zu (ти)



Hör ihr aufmerksam zu. = Слухай її уважно.

hört ihr zu (ви)



Hört ihr ihnen zu. = Послухайте їх.

Прості речення (часи)
Indikativ

Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Простий теперішній час
Indikativ Präsens

ich
я

höre zu



Ich höre dir zu. = Я тебе слухаю.
du
ти

hörst zu



Du hörst mir nie zu. = Ти мене ніколи не слухаєш.
er
sie
es
він
вона
воно

hört zu



Sie hört ihn nicht zu. = Вона його не слухає.
ihr
ви

hört zu


wir
ми

hören zu



Wir hören den Vögeln zu. = Ми слухаємо птахів.
Sie
sie
Ви
вони

hören zu


особа Простий минулий час
Präteritum
(Vergangenheitsform)

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

ich
я

hörte zu



Ich hörte dir nicht zu. = Я тебе не слухала.
du
ти

hörtest zu



Warum hörtest du ihm nicht zu? = Чому ти його не слухав?
er
sie
es
він
вона
воно

hörte zu


ihr
ви

hörtet zu


wir
ми

hörten zu


Sie
sie
Ви
вони

hörten zu


особа Простий майбутній час
Indikativ Futur I

ich
я

werde zuhören


du
ти

wirst zuhören


er
sie
es
він
вона
воно

wird zuhören


ihr
ви

werdet zuhören


wir
ми

werden zuhören


Sie
sie
Ви
вони

werden zuhören


Доконані часи
Perfekt

Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній доконаний час
Indikativ Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

ich
я

habe zugehört



Ich habe ihm nur mit einem halben Ohr zugehört. = Я його послухала тільки на пів вуха. (тобто слухала тільки частково)
du
ти

hast zugehört



Hast du ihr nicht zugehört? = Ти її не слухав?
er
sie
es
він
вона
воно

hat zugehört



Er hat gut zugehört. = Він добре слухав.
ihr
ви

habt zugehört


wir
ми

haben zugehört


Sie
sie
Ви
вони

haben zugehört



Die Kinder haben ihr die ganze Zeit gut zugehört. = Діти весь час її добре слухали.
особа Минулий доконаний час
Indikativ Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

ich
я

hatte zugehört


du
ти

hattest zugehört


er
sie
es
він
вона
воно

hatte zugehört


ihr
ви

hattet zugehört


wir
ми

hatten zugehört


Sie
sie
Ви
вони

hatten zugehört


особа Майбутній доконаний час
Indikativ Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich
я

werde zugehört haben


du
ти

wirst zugehört haben


er
sie
es
він
вона
воно

wird zugehört haben


ihr
ви

werdet zugehört haben


wir
ми

werden zugehört haben


Sie
sie
Ви
вони

werden zugehört haben


Сполучна форма
Непряма мова
Konjunktiv I
(Кон'юнктив 1)

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

ich
я

höre zu


du
ти

hörest zu


er
sie
es
він
вона
воно

höre zu


ihr
ви

höret zu


wir
ми

hören zu


Sie
sie
Ви
вони

hören zu


особа Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

ich
я

habe zugehört


du
ти

habest zugehört


er
sie
es
він
вона
воно

habe zugehört


ihr
ви

habet zugehört


wir
ми

haben zugehört


Sie
sie
Ви
вони

haben zugehört


особа Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

ich
я

werde zuhören


du
ти

werdest zuhören


er
sie
es
він
вона
воно

werde zuhören


ihr
ви

werdet zuhören


wir
ми

werden zuhören


Sie
sie
Ви
вони

werden zuhören


особа Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

werde zugehört haben


du
ти

werdest zugehört haben


er
sie
es
він
вона
воно

werde zugehört haben


ihr
ви

werdet zugehört haben


wir
ми

werden zugehört haben


Sie
sie
Ви
вони

werden zugehört haben


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II

Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

ich
я

hörte zu


du
ти

hörtest zu


er
sie
es
він
вона
воно

hörte zu


ihr
ви

hörtet zu


wir
ми

hörten zu


Sie
sie
Ви
вони

hörten zu


особа Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

hätte zugehört


du
ти

hättest zugehört


er
sie
es
він
вона
воно

hätte zugehört


ihr
ви

hättet zugehört


wir
ми

hätten zugehört


Sie
sie
Ви
вони

hätten zugehört


Умовний спосіб
(Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II
(Konditional)

Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I
(Präsens Konditional)

ich
я

würde zuhören


du
ти

würdest zuhören


er
sie
es
він
вона
воно

würde zuhören


ihr
ви

würdet zuhören


wir
ми

würden zuhören


Sie
sie
Ви
вони

würden zuhören


особа Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II
(Perfekt Konditional)

ich
я

würde zugehört


du
ти

würdest zugehört


er
sie
es
він
вона
воно

würde zugehört


ihr
ви

würdet zugehört


wir
ми

würden zugehört


Sie
sie
Ви
вони

würden zugehört



Прості часи (прості речення)

Indikativ


Ці часи (речення) вживаються для опису загальних, тривалих та чинних (поточних) дій. Вони належать до активного стану, тобто коли підмет виконує дію, яку описує присудок. Ці речення також називають дійсним способом. Ці часи мають три форми: минулу, теперішню та майбутню, котрі вживаються для опису, відповідно, минулих, теперішніх та майбутніх дій. Напр.: Я робила. Я роблю. Я робитиму.

особа Теперішній час
Präsens

Минулий час
Vergangenheitsform
Präteritum

Зверніть увагу, що окрім дієслів sein та wollen ця форма у південно-німецькій, тобто алєманській (баварській, австрійській та швейцарській) майже не вживається, а замість неї вживається Perfekt

Майбутній час
Futur I

ich
я

höre zu



Ich höre dir zu. = Я тебе слухаю.

hörte zu



Ich hörte dir nicht zu. = Я тебе не слухала.

werde zuhören


du
ти

hörst zu



Du hörst mir nie zu. = Ти мене ніколи не слухаєш.

hörtest zu



Warum hörtest du ihm nicht zu? = Чому ти його не слухав?

wirst zuhören


er
sie
es
він
вона
воно

hört zu



Sie hört ihn nicht zu. = Вона його не слухає.

hörte zu


wird zuhören


ihr
ви

hört zu


hörtet zu


werdet zuhören


wir
ми

hören zu



Wir hören den Vögeln zu. = Ми слухаємо птахів.

hörten zu


werden zuhören


Sie
sie
Ви
вони

hören zu


hörten zu


werden zuhören


Доконані (завершені) часи - Perfekt


Ці речення описують дію, яка вже завершилась, або на даний час (напр.: Я зробила.), або у минулому (напр.: Я тоді вже була зробила.), або завершиться у майбутньому (напр. Я зроблю.). Для кращого розуміння аналізуйте приклади.

особа Теперішній - Perfekt

Ці речення часто вказують на те, що на даний час дія вже завершилась (напр.: Я зробила.). Разом з цим, ці речення також дуже часто вживаються для опису будь-яких дій у минулому, окрім, коли присудком у реченні виступають дієслова sein та haben, з якими для опису минулих дій, частіше вживається простий минулий час (напр.: Я була.=Ich war.).

Минулий - Plusquamperfekt

Ці речення описують дію, яка відбувалась до якогось часу чи до якоїсь події у минулому, як: Я купила ручку, після того, як він дав був мені гроші.
Аби було дуже правильно, то цей час найкраще вживати разом з описом подальшої минулої дії, яка відбувається після нього, як у прикладі вище, тобто:
Ich kaufte den Stift, nachdem er mir das Geld gegeben hatte.
Але повсякденно у німецькій дуже часто вживають також і тільки ранішу дію без подальшої, як:
Er hatte mir das Geld gegeben. (Він дав був мені гроші.)
Тут, у прикладах, для спрощення, також дуже часто вживаються тільки раніші дії без подальших.

Майбутній - Futur II

Ці речення описують дію, яка завершиться у майбутньому, або взагалі, або до якогось моменту, який може бути вказано у тому ж реченні, або у іншому. (напр.: Коли ти прийдеш, я вже це зроблю.).

ich
я

habe zugehört



Ich habe ihm nur mit einem halben Ohr zugehört. = Я його послухала тільки на пів вуха. (тобто слухала тільки частково)

hatte zugehört


werde zugehört haben


du
ти

hast zugehört



Hast du ihr nicht zugehört? = Ти її не слухав?

hattest zugehört


wirst zugehört haben


er
sie
es
він
вона
воно

hat zugehört



Er hat gut zugehört. = Він добре слухав.

hatte zugehört


wird zugehört haben


ihr
ви

habt zugehört


hattet zugehört


werdet zugehört haben


wir
ми

haben zugehört


hatten zugehört


werden zugehört haben


Sie
sie
Ви
вони

haben zugehört



Die Kinder haben ihr die ganze Zeit gut zugehört. = Діти весь час її добре слухали.

hatten zugehört


werden zugehört haben


Сполучна форма - Непряма мова
(Кон'юнктив 1)
Konjunktiv I

Речення цієї ґрупи вживаються головним чином для передачі непрямої мови (напр.: Вона сказала, що піде.) Ця форма дієслова вживається також у технічній та формальній мовах, у вказівках, інструкціях чи рецептах для опису пропозицій чи вказівок (напр.: Man nehme 100 Gramm Zucker, zwei Eier, ... = Беруть 100 грам цукру, два яйця, ...). З плином часу цю форму дієслова у німецькій мові вживають все рідше й рідше.

особа Кон'юнктив 1 Теперішній
Konjunktiv I Präsens

Кон'юнктив 1 Доконаний
Konjunktiv I Perfekt

Кон'юнктив 1 Майбутній
Konjunktiv I Futur I

Кон'юнктив 1 Доконаний час
Konjunktiv I Futur II

ich
я

höre zu


habe zugehört


werde zuhören


werde zugehört haben


du
ти

hörest zu


habest zugehört


werdest zuhören


werdest zugehört haben


er
sie
es
він
вона
воно

höre zu


habe zugehört


werde zuhören


werde zugehört haben


ihr
ви

höret zu


habet zugehört


werdet zuhören


werdet zugehört haben


wir
ми

hören zu


haben zugehört


werden zuhören


werden zugehört haben


Sie
sie
Ви
вони

hören zu


haben zugehört


werden zuhören


werden zugehört haben


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II


Ця ґрупа речень вживається для вираження бажання, як правило, нереального, і також описує нереальну умову, потенційну можливість чогось та припущення (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до речень цієї групи належить перша частина речення, тобто: when ich wüsste.). Речення з цією структурою часто мають присутні слова: als ob, als wenn, als, wenn. У нашій мові в подібних реченнях часто вживають слова ніби, мовби (напр.: Він викидає гроші, ніби він мільйонер. = Er gibt Geld aus, als ob er Millionär wäre.).
Увага! У німецькій, коли Коньюннктив І збігається з формою простого часу (Indikativ), то вельми часто на місці Kon.І вживають Kon.ІІ. Проте, це дуже рідко стосується третьої особи однини (er, sie, es), бо там Kon.І майже ніколи не збігається з Indikativ.

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Präteritum

Минулий умовний час
Konjunktiv II Plusquamperfekt

ich
я

hörte zu


hätte zugehört


du
ти

hörtest zu


hättest zugehört


er
sie
es
він
вона
воно

hörte zu


hätte zugehört


ihr
ви

hörtet zu


hättet zugehört


wir
ми

hörten zu


hätten zugehört


Sie
sie
Ви
вони

hörten zu


hätten zugehört


Умовний спосіб (Кон'юнктив 2)
Konjunktiv II (Konditional)


Речення цієї ґрупи головним чином описують сумнів або умову, тобто дію, яка могла би відбутися, якби були задоволені певні умови (напр.: Як би(м) була знала, то би(м) не кохала. = When ich das/es wüsste, würde ich nicht lieben. У цьому прикладі до Konditional належить друга частина речення, тобто: ich würde nicht lieben.). В українській мові у таких реченнях часто вживається б або би. Варто також звернути увагу на те, що сама умова може бути вказана у реченні, або не вказана (напр.: Я би пішла. = Ich würde hingehen.).

особа Теперішній умовний час
Konjunktiv II Futur I (Präsens Konditional)

Доконаний умовний час
Konjunktiv II Futur II (Perfekt Konditional)

ich
я

würde zuhören


würde zugehört haben


du
ти

würdest zuhören


würdest zugehört haben


er
sie
es
він
вона
воно

würde zuhören


würde zugehört haben


ihr
ви

würdet zuhören


würdet zugehört haben


wir
ми

würden zuhören


würden zugehört haben


Sie
sie
Ви
вони

würden zuhören


würden zugehört haben


Пасивний стан - Passiv

Речення називають пасивними тому, що у них дія виконується над підметом, тобто підмет відіграє пасивну роль (напр.: Траву косять. - тут дію (косять) виконує не підмет, а хтось інший виконує цю дію над підметом). Не всі дієслова можуть вживатися у пасивному стані. Дієслово sein, для прикладу, не може вживатися у пасивному стані.
Німецька має дві форми пасивного стану: Vorgangspassiv та Zustandspassiv.
Vorgangspassiv (тривалий) - виражає тривалу дію, тобто процес у пасивному стані, як: Die Tür wird geöffnet.=Двері відчиняють.
Zustandspassiv (результатний) - виражає вже не процес, а стан або результат, до якого привів певний процес, тобто як: Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.
Vorgangspassiv утворюється за формулою: дієслово werden + дієслово у формі Perfekt.
Zustandspassiv утворюється за формулою: дієслово sein + дієслово у формі Perfekt, тобто різниця між одним та іншим зводиться до зміни werden на sein.
Зверніть увагу, що у нашій мові Vorgangspassiv дуже часто описують дієсловами у множині, як: привозили, відчиняли, ...., а Zustandspassiv дуже часто описують дієсловами, які мають доконане закінчення -о, як: привезено, відчинено, зроблено,...
Від'як Zustandspassiv є фактично результатом якогось процесу, то його переклад на нашу мову дуже часто збігається з перекладом доконаного процесного пасивного стану Vorgangspassiv, тобто: Die Tür ist geöffnet worden. та Die Tür ist geöffnet. обидва на нашу на нашу можна перекладати, як: Двері відчинено.
Але, якщо бути дуже точним, тоді: Die Tür ist geöffnet worden.=Двері відчинили.(хтось), а Die Tür ist geöffnet.=Двері відчинено.(кимось)

Приклади Vorgangspassiv:

Dem Sänger wurde zugehört. = Співака слухали., Dem Sänger wird zugehört. = Співака слухають., Dem Sänger wird zugehört werden. = Співака слухатимуть., Dem Sänger ist zugehört worden. = Співака (вже) слухали (послухали)., Dem Sänger war zugehört worden. = Співака (тоді) були послухали.
Приклади Zustandspassiv:

вживання:

zuhören + Dativ або hören + Dativ + zu слухати (когось, щось, чогось)
Також дивіться: anhören, aufhören, hören

Формат 2 (без таблиці)Формат 2
(без таблиці)


Und was sagen die Leute hier? :

gar nichts

   ... und was würden Sie dazu sagen: